ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Рінгера Розчин
(Solutio Ringeri)
Склад:
діючі речовини: натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид дигідрат;
100 мл розчину містять натрію хлориду – 0,86 г; калію хлориду – 0,03 г; кальцію хлориду дигідрату – 0,0322 г;
допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Іонний склад на 1000 мл препарату: Na+ – 147,15 ммоль; K+ – 4,016 ммоль; Ca++ – 2,19 ммоль;
Cl- – 155,60 ммоль.
Лікарська форма. Розчин для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина; теоретична осмолярність – 309 мосмоль/л; рН 5,0-7,5.
Фармакотерапевтична група. Розчини для внутрішньовенного введення. Розчини, що застосовуються для корекції порушень електролітного балансу. Код АТХ В05В В01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Рінгера розчин є джерелом води і електролітів. Він може індукувати діурез залежно від стану пацієнта.
Натрій, основний катіон позаклітинної рідини, бере участь, у першу чергу, у контролі розподілу води, водного балансу, осмотичного тиску рідин організму. Натрій також асоціюється з хлором та бікарбонатом у регуляції кислотно-лужної рівноваги рідин організму.
Калій, основний катіон внутрішньоклітинної рідини, бере участь в утилізації вуглеводів та синтезі білків, потрібен для регуляції нервового проведення і м’язового скорочення, особливо серця.
Хлор, основний позаклітинний аніон, тісно пов’язаний з метаболізмом натрію, і зміни кислотно-лужного балансу організму відображені змінами концентрації хлору. Інфузія великої кількості іонів хлору може спричинити втрату іонів бікарбонату, що призведе до ацидозу. З цієї причини Рінгера розчин буферизують лактатом або ацетатом.
Кальцій, важливий катіон, який забезпечує формування кісток і зубів (у формі фосфату кальцію і карбонату кальцію). В іонізованій формі кальцій потрібен для функціонального механізму згортання крові, нормальної функції серця, регуляції нейром’язової збудливості.
Фармакокінетика.
Іони Na+ та Cl-, введені з Рінгера розчином, підлягають такій же фармакокінетиці, як і ті, що надійшли з їжею. Вони вільно розподіляються в усіх органах, тканинах та міжклітинних просторах та виділяються при гломерулярній фільтрації в нирках. У канальцях відбувається значна реабсорбція іонів Na+ та Cl-, переважно у петлі Генле та дистальних канальцях, включаючи механізм блокування петльовими та тіазидними діуретиками відповідно.
Іони калію (K+) вільно фільтруються у клубочках, але майже повністю реабсорбуються у проксимальних канальцях і екскретуються тільки 10 % відфільтрованих іонів K+. Секреція в дистальних канальцях і збираючих трубочках може значно збільшити елімінацію K+. Нирки мають обмежену здатність зберігати концентрацію K+. Тому, коли концентрація Na+ в дистальних канальцях висока, втрата K+ може бути значною і може розвинутись гіпокаліємія. Це зумовлює наявність K+ у Рінгера розчині.
Гомеостаз іонів кальцію (Ca++) добре контролюється гормонами і рідко потребує клінічного втручання з внутрішньовенною інфузією розчину.
Клінічні характеристики.
Показання.
Застосовується при гіповолемії та позаклітинній дегідратації внаслідок тривалого блювання, діареї, значних опіків, відмороження, перитоніту, тяжких інфекційних захворювань, шокових станів, колапсу; під час оперативного втручання та у післяопераційному періоді. Використовується для розведення концентрованих електролітних розчинів.
Протипоказання.
- Гіпернатріємія;
- гіперкаліємія;
- гіперкальціємія;
- гіпергідратація;
- метаболічний алкалоз;
- декомпенсована серцева недостатність;
- олігурія та анурія;
- гостра ниркова недостатність;
- набряк легенів;
- набряк мозку;
- гіперкоагуляція;
- тромбофлебіт.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Можливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному застосуванні таких лікарських засобів: нестероїдні протизапальні препарати, андрогени, анаболічні гормони, естрогени, кортикотропін, мінералокортикоїди, вазодилататори або гангліоблокатори.
При застосуванні з калієзберігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ і препаратами калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії.
У комбінації з серцевими глікозидами збільшується імовірність їх токсичних ефектів.
Особливості застосування.
Під час тривалої парентеральної терапії необхідно визначати лабораторні показники і давати клінічну оцінку стану пацієнта для моніторування концентрації електролітів та водно-електролітного балансу кожні 6 годин (залежно від швидкості інфузії).
Застосування внутрішньовенних розчинів може спричинити перевантаження рідиною та/або розчином, гіпергідратацію, застійні явища та набряк легень. Ризик розвитку дилюції зворотно пропорційний до концентрації електролітів. Ризик розвитку перевантаження розчином, що спричиняє застійні явища з периферичними набряками та набряком легень, прямо пропорційний до концентрації електролітів.
У зв’язку з вмістом іонів натрію розчин потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам з нирковою та серцево-судинною недостатністю, із застійною серцевою недостатністю, особливо у післяопераційному періоді або пацієнтам літнього віку, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію та набряками.
Розчини, що містять натрій, потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін.
Вміст калію потребує обережності при застосуванні розчину пацієнтам із захворюваннями серця, гіперкаліємією, тяжкою нирковою недостатністю та клінічними станами, що супроводжуються затримкою калію в організмі.
Призначення кальцію необхідно проводити під контролем ЕКГ, особливо для пацієнтів, які отримують дигіталіс. Рівні кальцію в сироватці крові не завжди відображають рівні кальцію у тканинах.
У пацієнтів зі зниженою видільною функцією нирок призначення розчину може призвести до затримки натрію чи калію.
Наявність іонів кальцію потребує обережності у разі одночасного призначення з препаратами крові через вірогідність розвитку коагуляції.
Призначати кальцій парентерально потрібно з особливою увагою пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди.
Цей розчин призначений для внутрішньовенного застосування з використанням стерильного оснащення. Рекомендовано змінювати внутрішньовенну систему як мінімум кожні
24 години.
Слід використовувати розчин тільки тоді, коли він прозорий, а флакон герметичний.
Лікар повинен також враховувати можливість розвитку побічних реакцій на препарати, що використовуються одночасно з Рінгера розчином.
Якщо виникла побічна реакція, потрібно припинити інфузію, оцінити стан пацієнта і призначити необхідні терапевтичні заходи.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Досліджень щодо застосування Рінгера розчину вагітним не проводили.
Невідомо, чи проникає цей препарат у молоко людини. Оскільки більшість препаратів проникають у молоко людини, потрібно з обережністю призначати Рінгера розчин жінкам в період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дані відсутні через застосування препарату виключно в умовах стаціонару.
Спосіб застосування та дози.
Розчин призначений тільки для внутрішньовенного застосування.
Доза призначається лікарем і залежить від віку, маси тіла, клінічного стану пацієнта та лабораторних показників.
Звичайна доза для дорослого становить до 1-2 л на добу; максимальна доза залежить від стану водно-електролітного балансу, серцево-судинної системи та нирок.
Швидкість інфузії для дорослих – 60-80 крапель/хвилину або струминно.
Призначення розчину має базуватися на розрахованій підтримуючій або замісній потребі у рідині для кожного пацієнта.
Перед використанням парентеральні препарати слід візуально перевірити на наявність частинок та зміну кольору.
Діти.
Досліджень щодо застосування Рінгера розчину дітям не проводили.
Передозування.
Введення надто великої кількості розчину може призвести до порушення балансу рідини, електролітів (гіперволемія, гіпернатріємія, гіперкальціємія, гіперхлоремія) та кислотно-лужної рівноваги. Терапія симптоматична.
Побічні реакції.
Можуть спостерігатися порушення обміну електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору), хлоридний ацидоз, гіпергідратація.
У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати допомогу.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 оС у недоступному для дітей місці.
Несумісність. Для зменшення ризику можливої несумісності, що виникає при змішуванні цього розчину з іншими призначеними добавками, кінцевий інфузійний розчин необхідно перевірити на наявність помутніння або преципітації одразу після змішування, перед застосуванням і періодично під час застосування.
Упаковка. По 200 мл та 400 мл у пляшках.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Приватне акціонерне товариство «Інфузія».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 21034, м. Вінниця, вул. Волошкова, б. 55
або
Україна, 23219, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, б. 84А.
Заявник. Приватне акціонерне товариство «Інфузія».
Місцезнаходження заявника та/або представника заявника.
Україна, 04073, м. Київ, Московський проспект, б. 21-А.
ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению лекарственного средства
Рингера Раствор
(Solutio Ringeri)
Состав:
действующие вещества: натрия хлорид, калия хлорид, кальция хлорид дигидрат;
100 мл раствора содержат натрия хлорида – 0,86 г; калия хлорида – 0,03 г; кальция хлорида дигидрата – 0,0322 г;
вспомогательное вещество: вода для инъекций.
Ионный состав на 1000мл препарата: Na+ – 147,15 ммоль; K+ – 4,016 ммоль; Ca++ – 2,19 ммоль; Cl- – 155,60 ммоль.
Лекарственная форма. Раствор для инфузий.
Основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная жидкость; теоретическая осмолярность – 309 мосмоль/л; рН 5,0-7,5.
Фармакотерапевтическая группа. Растворы для внутривенного введения. Растворы, применяющиеся для коррекции нарушений электролитного баланса. Код АТХ В05В В01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Рингера раствор является источником воды и электролитов. Он может индуцировать диурез в зависимости от состояния пациента.
Натрий, основной катион внеклеточной жидкости, принимает участие, в первую очередь, в контроле распределения воды, водного баланса, осмотического давления жидкостей организма. Натрий также ассоциируется с хлором и бикарбонатом в регуляции кислотно-щелочного равновесия жидкостей организма.
Калий, основной катион внутриклеточной жидкости, принимает участие в утилизации углеводов и синтезе белков, нужен для регуляции нервного проведения и мышечного сокращения, особенно сердца.
Хлор, основной внеклеточный анион, тесно связанный с метаболизмом натрия, и изменения кислотно-щелочного баланса организма сопровождаются изменениями концентрации хлора. Инфузия большого количества ионов хлора может вызвать потерю ионов бикарбоната, что приведет к ацидозу. По этой причине Рингера раствор буферизуют лактатом или ацетатом.
Кальций, важный катион, обеспечивающий формирование костей и зубов (в форме фосфата кальция и карбоната кальция). В ионизированной форме кальций нужен для функционального механизма свертывания крови, нормальной функции сердца, регуляции нейромышечной возбудимости.
Фармакокинетика.
Ионы Na+ и Cl-, введенные с Рингера раствором, имеют такую же фармакокинетику, что и те, что поступили с едой. Они свободно распределяются во всех органах, тканях и межклеточных пространствах и выделяются при гломерулярной фильтрации в почках. В канальцах происходит существенная реабсорбция ионов Na+ и Cl-, преимущественно в петле Генле и дистальных канальцах, включая механизм блокирования петлевыми и тиазидными диуретиками соответственно.
Ионы калия (K+) свободно фильтруются в клубочках, но почти полностью реабсорбируются в проксимальных канальцах и экскретируются только 10 % отфильтрованных ионов K+. Секреция в дистальных канальцах и собирающих трубочках может значительно увеличить элиминацию K+. Почки обладают ограниченной способностью сохранять концентрацию K+. Поэтому, когда концентрация Na+ в дистальных канальцах высокая, потеря K+ может быть значительной и может развиться гипокалиемия. Это обуславливает наличие K+ в Рингера растворе.
Гомеостаз ионов кальция (Ca++) хорошо контролируется гормонами и редко нуждается в клиническом вмешательстве с внутривенной инфузией раствора.
Клинические характеристики.
Показания.
Применяется при гиповолемии и внеклеточной дегидратации вследствие длительной рвоты, диареи, обширных ожогов, отморожений, перитонита, тяжелых инфекционных заболеваний, шоковых состояний, коллапса; во время оперативного вмешательства и в послеоперационном периоде.
Используется для разведения концентрированных электролитных растворов.
Противопоказания.
- Гипернатриемия;
- гиперкалиемия;
- гиперкальциемия;
- гипергидратация;
- метаболический алкалоз;
- декомпенсированная сердечная недостаточность;
- олигурия и анурия;
- острая почечная недостаточность;
- отек легких;
- отек мозга;
- гиперкоагуляция;
- тромбофлебит.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Возможное увеличение задержки натрия в организме при одновременном применении таких лекарственных средств: нестероидные противовоспалительные препараты, андрогены, анаболические гормоны, эстрогены, кортикотропин, минералокортикоиды, вазодилататоры или ганглиоблокаторы.
При применении с калийсберегающими диуретиками, ингибиторами АПФ и препаратами калия усиливается риск развития гиперкалиемии.
В комбинации с сердечными гликозидами увеличивается вероятность их токсичных эффектов.
Особенности применения.
Во время длительной парентеральной терапии необходимо определять лабораторные показатели и давать клиническую оценку состояния пациента для мониторинга концентрации электролитов и водно-электролитного баланса каждые 6 часов (в зависимости от скорости инфузии).
Применение внутривенных растворов может вызвать перегрузку жидкостью и/или раствором, гипергидратацию, застойные явления и отек легких. Риск развития дилюции обратно пропорционален концентрации электролитов. Риск развития перегрузки раствором, который вызывает застойные явления с периферическими отеками и отеком легких, прямо пропорционален концентрации электролитов.
В связи с содержанием ионов натрия раствор нужно применять с осторожностью пациентам с почечной и сердечно-сосудистой недостаточностью, с застойной сердечной недостаточностью, особенно в послеоперационном периоде или пациентам пожилого возраста, а также пациентам с клиническими состояниями, сопровождающимися задержкой натрия и отеками.
Растворы, содержащие натрий, следует с осторожностью применять пациентам, получающим кортикостероиды или кортикотропин.
Содержание калия требует осторожности при применении раствора пациентам с заболеваниями сердца, гиперкалиемией, тяжелой почечной недостаточностью и клиническими состояниями, сопровождающимися задержкой калия в организме.
Назначение калия следует проводить под контролем ЭКГ, особенно для пациентов, получающих дигиталис. Уровни кальция в сыворотке крови не всегда отражают уровни кальция в тканях.
У пациентов со сниженной выделительной функцией почек назначение раствора может привести к задержке натрия или калия.
Наличие ионов кальция требует осторожности в случае одновременного назначения с препаратами крови через вероятность развития коагуляции.
Назначать кальций парентерально нужно с особым вниманием пациентам, получающим сердечные гликозиды.
Этот раствор предназначен для внутривенного применения с использованием стерильного оснащения. Рекомендовано менять внутривенную систему как минимум каждые 24 часа.
Следует использовать раствор только тогда, когда он прозрачен, а флакон герметичен.
Врач должен также учитывать возможность развития побочных реакций на препараты, которые применяются одновременно с Рингера раствором.
Если возникла побочная реакция, следует прекратить инфузию, оценить состояние пациента и назначить необходимые терапевтические меры.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Исследований по применению Рингера раствора беременным не проводили.
Неизвестно, проникает ли этот препарат в молоко человека. Поскольку большинство препаратов проникают в молоко человека, нужно с осторожностью назначать Рингера раствор женщинам в период кормления грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Данные отсутствуют из-за применения препарата исключительно в условиях стационара.
Способ применения и дозы.
Раствор предназначен только для внутривенного применения.
Доза назначается врачом и зависит от возраста, массы тела, клинического состояния пациента и лабораторных показателей.
Обычная доза для взрослого составляет до 1-2 л в сутки; максимальная доза зависит от состояния водно-электролитного баланса, сердечно-сосудистой системы и почек.
Скорость инфузии для взрослых – 60-80 капель/минуту или струйно.
Назначение раствора должно базироваться на подсчитанной поддерживающей или замещающей потребности в жидкости для каждого пациента.
Перед применением парентеральные препараты следует визуально проверить на наличие частиц и изменение цвета.
Дети.
Исследований по применению Рингера раствора детям не проводили.
Передозировка.
Введение слишком большого количества раствора может привести к нарушению баланса жидкости, электролитов (гиперволемия, гипернатриемия, гиперкальциемия, гиперхлоремия) и кислотно-щелочного равновесия. Терапия симптоматическая.
Побочные реакции.
Могут наблюдаться нарушения обмена электролитов (калия, кальция, натрия, хлора), хлоридный ацидоз, гипергидратация.
В случае возникновения побочных реакций введение раствора следует прекратить, оценить состояние пациента и оказать помощь.
Срок годности. 2 года.
Условия хранения. Хранить при температуре не выше 25о С в недоступном для детей месте.
Несовместимость. Для уменьшения риска возможной несовместимости, возникающей при смешивании этого раствора с другими назначенными добавками, конечный инфузионный раствор необходимо проверить на наличие помутнения или преципитации сразу после смешивания, перед применением и периодически во время применения.
Упаковка. По 200 мл и 400 мл в бутылках.
Категория отпуска. По рецепту.
Производитель. Частное акционерное общество «Инфузия».
Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.
Украина, 21034 г. Винница, ул. Волошкова, д. 55
или
Украина, 23219, Винницкая обл., Винницкий р-н, с. Винницкие Хутора, ул. Немировское шоссе, д. 84А.
Заявитель. Частное акционерное общество «Инфузия».
Местонахождение заявителя и/или представителя заявителя.
Украина, 04073, г. Киев, Московский проспект, д. 21-А.
Дата последнего пересмотра.
