У чому схожість і відмінності препаратів Левомеколь і Банеоцин
Коли в садна, порізи та інші пошкодження шкіри потрапляє інфекція, починається процес гнійного запалення. Якщо власні захисники організму перестають справлятися, то йде важка артилерія – протимікробні та протизапальні засоби. Левоміколь та Банеоцин саме з тієї категорії засобів, які допомагають організму впоратися з інфекцією. А що це за засоби, чим вони відрізняються, що з них і коли краще використовувати, варто розібратися.
Банеоцин – антибактеріальний засіб із Європи
Препарат Австрійського виробництва Банеоцин став відомий в Україні відносно недавно. На прилавках аптек він представлений у двох формах: порошку та мазі. У його складі два антибіотики - Bacitracinum і Neomycinum, один з яких руйнує оболонку патогенних мікроорганізмів, а другий зупиняє вироблення білка в їхніх клітинах. Бактерії перестають розмножуватися, розвиватися, у результаті гинуть. Кількість речовин у обох формах однакова.
Антибактеріальні речовини, що увійшли до складу Банеоцину, активні щодо таких патогенних бактерій, як:
- стрептококи;
- стафілококи;
- гемофільна паличка;
- вірус герпесу та ін.
Бактерицидна ефективність мазі Левомеколь
Мазь, яку випускає вітчизняний виробник, Левомеколь вже давно знайома українському споживачеві, має великий попит. Пов'язано це з її ефективністю, яка обумовлена сукупністю антибіотика хлорамфеніколу та ранозагоювального препарату метилурацил. Метилурацил сприяє загоєнню шкіри та її відновлення.Антибіотик пригнічує інфекцію, спричинену такими патогенними мікробами, як:
- гонококи;
- менгококи;
- шигели;
- гемофільна паличка;
- сальмонела.
Що поєднує два препарати
Маючи у складі антибіотики, Левомеколь та Банеоцин працюють в одному напрямку – боротьба з інфекцією у пошкоджених тканинах. Незважаючи на те, що активні речовини різні, вони результативно діють щодо тих самих груп мікроорганізмів. Обидва препарати практично не викликають негативних наслідків, крім індивідуальних особливостей.
У чому особливості лікарських засобів Банеоцин та Левомеколь
Якщо розглядати препарати щодо того, який краще справляється з лікуванням, це було б недоречним. Обидва препарати бездоганно вирішують поставлене завдання. Але є низка відмінностей, які важливо врахувати перед використанням.
Лівомеколь, крім знищення патогенної мікрофлори, сприяє прискоренню відновлення тканин. Це зумовлено наявністю у ньому метилурацилу. Мазь частіше застосовують для обробки місць після операцій, великих опіках, запалень. Лікувальний ефект досягається нанесенням мазі безпосередньо на рану або просоченням стерильних бинтів, накладених на осередок запалення. Ще однією важливою особливістю засобу можна назвати поліетиленгліколь, додаткову речовину, що входить до складу мазі. Як зв'язуючий компонент для основних речовин, у процесі лікування він грає роль адсорбенту для сукровиці та гною. У протипоказаннях вказано дитячий вік до 1 року.
Рекомендації до Банеоцину містять такі протипоказання.Хоча препарат не вбирається в шкіру, що застосовується у великій кількості на великих ділянках, він може проникнути в кров та спричинити передозування. Це загрожує отруєнням організму, порушенням роботи нирок, печінки та слуху. Мазь чи порошок наносяться на рану тонким шаром. Кількість засобу на день обмежується 1 грамом. Банеоцин немає вікового показника. Його застосовують у педіатрії від народження.
Який препарат і коли краще використовувати
Як панацею від бактеріальних інфекцій на пошкодженій шкірі, обидва препарати містять у собі антибіотики. Тому важливо обережно підходити до лікування.
Коли справа стосується невеликого порізу, опіку або невдало видавленого прища, то можна сміливо звертатися за допомогою Банеоцину. Причому тут є свій нюанс. Ранку, яка покрита скоринкою, краще обробити Банеоцином у вигляді мазі. Роль сполучних компонентів для неї відіграють парафін та ланолін. Ці речовини допомагають розм'якшити засохлий шар і прискорюють проникнення антибіотиків у осередок запалення. У порошкоподібній формі ліків діючі речовини пов'язують очищений кукурудзяний крохмаль. Тому на мокнучих поверхнях пошкоджень зручніше використовувати порошок.
Важливо! Банеоцин використовується лише зовнішньо! Використання його на слизових оболонках, вживання внутрішньо категорично протипоказане.
Перед застосуванням необхідно виключити захворювання нирок та печінки. Послаблення їх функцій фільтрації та виведення токсинів з організму можуть погіршитися при використанні препарату.
Великі ділянки ушкоджень на шкірі, зокрема глибоко проникають у тканини, доцільно пролікувати маззю Левомеколь. Її компоненти не такі токсичні, не викликають ускладнень. Це можуть бути важкі опіки, чирії та карбункули. Мазь чудово справляється з пролежнями у лежачих хворих. Левомеколь знайшов своє застосування у терапії ЛОР захворювань. Наприклад, при гаймориті просочений засобом бинт вводять в носовий прохід і залишають на кілька годин.
Підсумовуючи, можна сказати, що обидва засоба мають свої мінуси та плюси. Також необхідно зазначити, що перед вибором ліків слід оцінювати кожен конкретний випадок.
Тому найкращою порадою тут буде гіпократівський наказ лікарям – не нашкодь.