Елідел® не рекомендують застосовувати пацієнтам зі спадковим чи набутим імунодефіцитом або пацієнтам, які отримують лікування імуносупресивними засобами.
Довготривалий вплив щодо місцевої імунної відповіді шкіри та частоти виникнення злоякісних захворювань шкіри невідомий. Елідел® не слід наносити на потенційно злоякісні ураження чи ділянки шкіри, уражені передпухлинними захворюваннями.
Елідел® не слід застосовувати на ділянки шкіри, уражені гострими вірусними інфекціями (простий герпес, вітряна віспа).
Ефективність та безпека Еліделу® не оцінювалась при лікуванні клінічно інфікованих атопічних дерматитів. Перед початком лікування Еліделом® ділянки, уражені інфекцією, потрібно вилікувати.
Оскільки пацієнти з атопічним дерматитом мають схильність до поверхневих шкірних інфекцій, включаючи герпетичну екзему (герпетиформна екзема Капоші), лікування Еліделом® може підвищувати ризик інфікування вірусом простого герпесу чи виникнення герпетичної екземи. В такому разі лікування Еліделом® слід припинити до зникнення вірусної інфекції.
Пацієнти з гострим атопічним дерматитом мають підвищений ризик виникнення бактеріальних шкірних інфекцій (імпетиго) під час лікування Еліделом®.
Застосування Еліделу® може спричинити незначні транзиторні реакції в місці нанесення, такі як відчуття тепла та/або печіння. Пацієнти повинні повідомити про це лікарю, якщо реакції у місці нанесення препарату надто виражені.
Не рекомендується застосовувати лікарський засіб під оклюзійну пов’язку.
Слід уникати контакту препарату з очима та слизовими оболонками. Якщо препарат випадково потрапив на ці ділянки, його потрібно ретельно витерти чи змити водою.
Лікар повинен порекомендувати пацієнту відповідні заходи захисту від сонячного опромінення, такі як обмеження перебування на сонці, використання засобів захисту та покриття шкіри одягом.
Елідел® містить цетиловий та стеариловий спирти, які можуть спричинити місцеві шкірні реакції. Елідел® також містить пропіленгліколь, який може спричинити подразнення шкіри.
Елідел® містить активну речовину пімекролімус, інгібітор кальциневрину. У пацієнтів після трансплантації та після тривалого системного застосування імуносупресорів системне застосування інгібіторів кальциневрину пов’язане з підвищеним ризиком виникнення лімфом та злоякісних захворювань шкіри.
Повідомлялось також про випадки виникнення злоякісних захворювань, у т.ч. шкірних та інших форм лімфом та злоякісних пухлин шкіри, у пацієнтів, які застосовували крем із пімекролімусом. Однак у пацієнтів із атопічним дерматитом, яких лікували Еліделом®, не виявлено значного системного рівня пімекролімусу.
Під час клінічних досліджень Еліделу® 10 мг/г було відзначено розвиток лімфаденопатії у 0,9 % випадків. Зазвичай вони були пов’язані з інфекціями та зникали при відповідній терапії антибіотиками, але більшість із них мали зрозумілу етіологію або зникали самі по собі. Тому за появи лімфаденопатії у пацієнтів, які застосовували Елідел® 10 мг/г, слід з’ясувати етіологію даного процесу. За відсутності очевидної етіології лімфаденопатії або при появі гострого інфекційного мононуклеозу лікування даним препаратом слід припинити. Необхідний моніторинг пацієнтів із лімфаденопатією, що виникла, з метою підтвердження її зникнення.
Групи пацієнтів із потенційно вищим ризиком системного впливу. Дослідження застосування Еліделу® пацієнтам із синдромом Незертона не проводили. Через можливість вищої системної абсорбції пімекролімусу застосування Еліделу® пацієнтам із синдромом Незертона не рекомендується.
Оскільки безпека застосування Еліделу® пацієнтам із еритродермією не оцінювалася, застосування препарату цій групі пацієнтів не рекомендоване.
У пацієнтів із гострими запальними процесами шкіри чи її пошкодженням системна концентрація може бути вищою.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Достатніх даних щодо застосування Еліделу® вагітним немає. Дослідження на тваринах при нашкірному застосуванні не показали прямої чи опосередкованої негативної дії на ембріональний/внутрішньоутробний розвиток плода. Дослідження на тваринах при пероральному застосуванні показали репродуктивну токсичність.
З огляду на мінімальний рівень абсорбції пімекролімусу після місцевого застосування Еліделу® можливий ризик для людини вважають незначним. Однак Елідел® не слід використовувати під час вагітності.
Елідел® слід з обережністю призначати жінкам, які годують груддю.
Жінки, які годують груддю, можуть застосовувати Елідел®, проте не повинні його застосовувати на ділянці грудей для уникнення ненавмисного потрапляння препарату до ротової порожнини немовлят.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Впливу Еліделу®на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами не встановлено.