Дія НЕМІАЛа®ПЕА обумовлена властивостями ендогенного ліпідного медіатора Пальмітоілетаноламіду (ПЕА), ендогенного аміду Агматіну та вітамінів групи В (тіаміну, рибофлавіну, нікотинаміду, пантотенової кислоти, піридоксину, біотину), що входять до його складу.
Дія всіх активних компонентів НЕМІАЛа®ПЕА клінічно підтверджена.
Пальмітоілетаноламід (ПЕА) є ендогенною сполукою, яка виробляється в організмі людини у відповідь на фактичне або потенційне пошкодження і є компонентом складної гомеостатичної системи, що контролює поріг запалення та болю. Як ендогенна сполука ПЕА практично не має побічних ефектів, володіючи подвійним терапевтичним ефектом (протизапальним та знеболюючим). Вважається, що основною мішенню ПEA є альфа-рецептор - регулятор генних мереж, які управляють процесами болю та запалення шляхом зниження експресії прозапальних ферментів та збільшення синтезу нейростероїдів. Виражений протизапальний та знеболюючий ефект ПЕА підтверджений безліччю клінічних досліджень.
Агматін виробляється в організмі людини, поєднує в собі функції нейромедіатора та нейромодулятора і виявляє плейотропну (різноспрямовану) біологічну дію, у тому числі, різноспрямовано впливаючи на ферменти, що беруть участь в утворенні оксиду азоту – хімічної сполуки, що грає найважливішу роль у діяльності головного мозку та серцево-судинної системи. Агматін підвищує активність ферменту eNOS, що бере участь у синтезі ендотеліального оксиду азоту, що сприяє розширенню капілярів, покращуючи кровопостачання головного мозку та зменшуючи ішемічні прояви. Одночасно Агматін інгібує синтез ферментів iNOS і nNOS, пригнічуючи утворення надлишкових кількостей оксиду азоту, що чинить шкідливу дію на нейрони (нервові клітини). Активуючи імідазолінові та α2-адренергічні рецептори, Агматін знижує активність симпатичної нервової системи, що також сприяє розширенню периферичних капілярів, покращуючи кровопостачання в ішемізованих областях. Агматін надає нейропротекторну дію за рахунок інгібування NMDA-рецепторів та зменшення пошкоджуючої дії надлишку глутамату. Агматін має антиоксидантний ефект за рахунок зниження в мікроглії рівня вільних радикалів та активації потужного антиоксиданту глутатіону. Агматін регулює активність протеолітичних ферментів металопротеїназ та аквапоринів (системи «водних каналів» клітини), надаючи, таким чином, захисну дію на гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) та зменшуючи розвиток як вазогенного, так і цитотоксичного набряку мозку. Агматін викликає зниження рівня запальних цитокінів (фактор некрозу пухлини (TNF-α) та інтерлейкінів (IL-6), зменшуючи процеси запальної нейродегенерації, які відіграють ключову роль у розвитку неврологічних захворювань (включаючи інсульти, гостре травматичне ушкодження та хронічні нейродегенеративні захворювання).
У ряді досліджень було доведено антиапоптичний ефект Агматіну, що дозволяє рекомендувати його для придушення неконтрольованого апоптозу (процес програмованої загибелі клітин), що розвивається при інсульті, ЧМТ, нейродегенеративних захворюваннях, злоякісних новоутвореннях. Вітаміни групи В мають прямий та опосередкований вплив на функціональний стан центральної та периферичної нервової системи. Прийом вітамінів групи В заповнює їх дефіцит, що виникає через недостатнє надходження з їжею або збільшення потреби організму у вітамінах, пов'язаної з різними захворюваннями. Деякі вітаміни групи (наприклад, біотин, тіамін і пантотенова кислота) є синергістами, тобто їх одночасне застосування підвищує ефективність кожного з них.
Вітамін В1 (тіамін) - надає позитивну дію на проведення нервового імпульсу, відіграє важливу роль у вуглеводному, білковому та жировому обміні, захищає мембрани клітин від токсичного впливу продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). Вітамін В1 застосовують для лікування невритів, атонії кишківника, захворювань печінки, дистрофії міокарда, дерматозів неврогенного походження, а також при свербінні шкіри, піодермії, екземі, псоріазі, вугровій хворобі.
Вітамін В2 (рибофлавін) - у вигляді свого похідного - коферменту флавінаденіндінуклеотиду - бере участь, разом з моноаміноксидазою (МАО), в реакціях окислення аміногруп біогенних моноамінів (серотоніну, триптаміну, норадреналіну, дофаміну), периферичної нервової системи.
Вітамін В3 (нікотинамід) – надає виражену судиннорозширювальну дію на периферичні судини, покращуючи забезпечення киснем та поживними речовинами органів, тканин та нервових закінчень. Впливає на синтез статевих гормонів, кортизону, тироксину, інсуліну.
Вітамін В5 (пантотенова кислота) - стимулює вироблення гормонів надниркових залоз (глюкокортикоїдів) та бере участь у синтезі нейромедіаторів, регулюючи, таким чином, діяльність центральної та периферичної нервової системи.
Вітамін В6 (піридоксин) - надходячи в організм, перетворюється на піридоксаль-5-фосфат і входить до складу ферментів, що впливають на метаболізм амінокислот. Бере участь у процесах засвоєння нервовими клітинами глюкози, необхідної для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи. Сприяє нормалізації ліпідного обміну. Необхідний при тривалих інфекціях (у тому числі шкірних), стресових станах. У складі комплексної терапії застосовується при неврозах, ураженнях печінки, дерматитах (у тому числі атопічному та себорейному), герпетичній інфекції, псоріазі, ексудативному діатезі, вугровій хворобі.
Вітамін Н (біотин) – бере участь як кофермент у синтезі вищих жирних кислот, впливаючи, таким чином, на ліпідний та вуглеводний обміни. Вітамін Н бере участь також у синтезі глюкокінази - ферменту, що регулює метаболізм глюкози, стабілізуючи вміст глюкози в крові, та сприяючи, таким чином, поліпшенню живлення головного мозку та функціонуванню нервової системи. Потреба у вітаміні Н зростає при зловживанні алкоголем, тривалому застосуванні протисудомних та сірковмісних препаратів, а також антибіотиків, що пригнічують кишкову мікрофлору, що продукує ендогенний вітамін Н.
