ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
НІЦЕРОМАКС
(NICEROMAX)
Склад:
діюча речовина: nicergoline;
1 флакон містить 4 мг ніцерголіну;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, кислота винна.
Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована біла пориста маса або порошок білого кольору.
Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори. Алкалоїди ріжків.
Код АТХС04А Е02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Ніцерголін є похідним ерголіну з альфа-1-адренергічною блокуючою активністю, коли його застосовують парентерально. Після перорального застосування ніцерголін піддається швидкому і екстенсивному метаболізму з утворенням ряду метаболітів, за рахунок яких також спостерігається активність на різних рівнях центральної нервової системи.
При пероральному застосуванні ніцерголін проявляє численні нейрофармакологічні ефекти: він не тільки підвищує надходження та споживання глюкози в мозку, підсилює біосинтез білка та нуклеїнових кислот, але також впливає на різні нейротрансмітерні системи.
Ніцерголін покращує церебральні холінергічні функції у старих тварин. Тривале застосування препарату ніцерголіну у старих щурів перешкоджало пов’язаному з віком зниженню рівня ацетилхоліну (у корі та в смугастому тілі), а також зменшувало вивільнення ацетилхоліну (у гіпокампі) в умовах in vivo. Після тривалого перорального застосування ніцерголіну також спостерігалося підвищення активності холін-ацетилтрансферази та щільності мускаринових рецепторів. Більш того, як у дослідженнях in vitro, так і in vivo ніцерголін істотно знижував активність ацетилхолінестерази. У цих експериментальних дослідженнях нейрохімічні ефекти спостерігалися одночасно зі стійким поліпшенням поведінкових реакцій, наприклад, у тесті з лабіринтом, у зрілих тварин, яким застосовували ніцерголін протягом тривалого часу, спостерігали розвиток реакцій, схожих на реакції у молодих тварин.
Під час застосування ніцерголіну у тварин також вдалося зменшити прояви недостатності когнітивної функції, яка була індукована кількома агентами (гіпоксією, електро-конвульсивною терапією (EКT), скополаміном). Пероральне застосування препарату ніцерголіну у низьких дозах збільшує обмін дофаміну у зрілих тварин, зокрема в мезолімбічній ділянці, ймовірно, шляхом модуляції дофамінергічних рецепторів. Ніцерголін покращує механізми міжклітинної передачі сигналів у зрілих тварин. Як після одноразового, так і при тривалому пероральному застосуванні препарату спостерігалося підвищення обміну базального та агоністчутливого фосфоінозитиду. Ніцерголін також підвищує активність і перенесення до ділянки мембрани кальційзалежних ізоформ протеїнкінази С. Ці ферменти приймають участь у механізмі секреції розчинного амілоїдного попередника протеїну, що призводить до посилення його вивільнення і до зниження продукції патологічного бета-амілоїду, що було продемонстровано на культурі людської нейробластоми.
Завдяки своєму антиоксидантному ефекту та здатності активізувати ферменти детоксикації ніцерголін попереджає загибель нервових клітин внаслідок оксидантного стресу, а також попереджує виникнення апоптозу в in vivo та in vitro експериментальних моделях. Ніцерголін послаблює вікове зменшення експресії мРНК нейрональної синтази оксиду азоту, що також може впливати на поліпшення когнітивної функції.
Фармакодинамічні дослідження у людини з використанням комп’ютеризованих методик зняття електроенцефалографії (ЕЕГ) були проведені за участю молодих добровольців та добровольців літнього віку, а також за участю пацієнтів літнього віку з когнітивними розладами. Ніцерголін справляв нормалізуючий вплив на результати ЕЕГ у пацієнтів літнього віку та дорослих молодого віку при гіпоксії, підвищуючи α- та β-активність, а також знижуючи δ- та θ-активність. Позитивні зміни щодо викликаного потенціалу та відповіді на подразнення були зареєстровані у пацієнтів з деменцією легкого або помірного ступеня різної етіології (внаслідок хвороби Альцгеймера та мультиінфарктної деменції); після довготривалого лікування ніцерголіном
(2 – 6 місяців) ці зміни корелюють з покращенням клінічних симптомів.
Виходячи із зазначеного вище, очевидно, що ніцерголін діє шляхом модулювання широкого спектра клітинних і молекулярних механізмів, залучених до патофізіології деменції.
У клінічних дослідженнях за участю більше ніж 1500 пацієнтів з деменцією (типу Альцгеймера, судинного та змішаного типу), які отримували ніцерголін у дозі 60 мг на добу або плацебо було встановлено, що після довготривалого лікування ніцерголіном спостерігалося безперервне зменшення когнітивних порушень та порушень поведінки, пов’язаних із деменцією. Зміни можна було спостерігати після 2 місяців лікування, і вони утримувалися протягом одного року лікування.
Фармакокінетика.
Після введення 2 мг H3-ніцерголіну 3 здоровим пацієнтам шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю приблизно 10 хвилин ніцерголін піддавався швидкому гідролізу ефірного зв’язку з утворенням метаболіту 1-метил-10-метоксидигідролізергола (MMDL). Внаслідок подальшої втрати метильної групи в положенні 1 структури ерголіну утворюється основний метаболіт –
10-метоксидигідролізергол (MDL). Незмінений ніцерголін визначався у всіх трьох пацієнтів протягом періоду до 90 хвилин після інфузії з середніми рівнями в плазмі крові близько
4,5 нг/мл через 20 хвилин з наступним швидким зниженням, пов’язаним із періодом напіввиведення менше 30 хвилин. Максимальна концентрація MMDL спостерігалася вже через 20 хвилин після введення препарату, а його рівні швидко знижувались після того впродовж періоду до 8 годин. Максимальна концентрація MDL становила близько 2,2 нг/мл через
4 години після завершення інфузії з наступною більш повільною фазою зниження, ніж така MMDL. Приблизно 50 % та 10 % введеної радіоактивної речовини виводилося з сечею протягом 4 днів та з фекаліями протягом 7 днів відповідно.
Особливі групи пацієнтів.
Вплив порушеної функції нирок на фармакокінетику ніцерголіну оцінювали у пацієнтів з легким (КЛкр (кліренс креатиніну) 60-80 мл/хв), помірним (КЛкр 30-50 мл/хв) і тяжким (КЛкр 10-25 мл/хв) порушенням функції нирок. У пацієнтів з легким (n = 5), помірним (n = 5) та тяжким (n = 4) порушенням функції нирок спостерігалися значущі відмінності в кількості MDL, що виділялася з сечею протягом 120 годин після прийому ніцерголіну в дозі 30 мг перорально (38,1 %, 42,6 % та 25,7 % дози препарату відповідно); для MMDL відповідні значення становили 1,7 %, 0,6 % та 0,2 % відповідно. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок спостерігалося значне зниження виведення MDL з сечею порівняно з іншими двома групами. Крім того, у пацієнтів з легким, помірним та тяжким порушенням функції нирок спостерігалося середнє зниження виведення MDL з сечею (0-72 години) на 32 %, 32 % і 59 % порівняно з пацієнтами із нормальною нирковою функцією в іншому дослідженні при прийомі таблеток по 30 мг.
Фармакокінетика ніцерголіну не вивчалася у пацієнтів з порушенням функції печінки.
Фармакокінетика ніцерголіну не вивчалася у дітей.
Фармакокінетику ніцерголіну у пацієнтів літнього віку повністю не вивчено.
Клінічні характеристики.
Показання.
Гострі та хронічні цереброваскулярні порушення метаболізму внаслідок атеросклерозу, тромбозу і емболії церебральних судин, транзиторних порушень церебрального кровообігу (транзиторні ішемічні атаки).
Головний біль.
Додаткова терапія для лікування артеріальної гіпертензії.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до активної речовини, алкалоїдів ріжків або до будь-якого компонента препарату. Нещодавно перенесений інфаркт міокарда, гостра кровотеча, ортостатична гіпотензія, тяжка брадикардія. Одночасний прийом симпатоміметиків (агоністи альфа- чи бета-рецепторів).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Препарат слід застосовувати з обережністю разом із:
- антигіпертензивними засобами (ніцерголін може потенціювати їх дію). Ніцерголін може потенціювати вплив β-блокаторів на серце;
- симпатоміметичними засобами (альфа та бета): ніцерголін може протидіяти вазоконстрикторним ефектам симпатоміметичних препаратів, оскільки має альфа-адренергічний блокуючий ефект (див. розділ «Особливості застосування»);
- препаратами, що метаболізуються ізоферментом CYP2D6: оскільки ніцерголін метаболізується ізоферментом CYP2D6, не можна виключати взаємодії з іншими лікарськими препаратами, що метаболізуються тим самим шляхом;
- антиагрегантами та антикоагулянтами (наприклад ацетилсаліциловою кислотою): ніцерголін підвищує вплив на гемостаз, у зв’язку з чим може подовжуватись час кровотечі;
- препаратами, що впливають на метаболізм сечової кислоти: ніцерголін може призводити до безсимптомного підвищення рівнів сечової кислоти у плазмі крові.
Особливості застосування.
Дослідження з призначенням разової або багаторазових доз ніцерголіну продемонстрували, що ніцерголін може знижувати систолічний артеріальний тиск і, меншою мірою, діастолічний артеріальний тиск у нормотензивних пацієнтів та пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском. Такий вплив ніцерголіну на артеріальний тиск може варіювати, оскільки в інших дослідженнях не було продемонстровано змін систолічного або діастолічного артеріального тиску.
Симпатоміметичні агоністи (альфа та бета) слід застосовувати з обережністю пацієнтам, що отримують ніцерголін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Загалом у рекомендованих терапевтичних дозах ніцерголін не спричинює зміни артеріального тиску, однак у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, препарат може поступово знижувати рівень артеріального тиску.
Ніцерголін слід з обережністю призначати пацієнтам із гіперурикемією чи з подагрою в анамнезі та/або під час супутнього лікування препаратами, що можуть впливати на метаболізм та екскрецію сечової кислоти.
Виникнення фіброзу (наприклад фіброзу легень, серця, серцевих клапанів та ретроперитонеального фіброзу) асоціювалося з використанням деяких алкалоїдів ріжків, яким притаманна агоністична активність до 5-HT2β -рецепторів серотоніну.
Повідомлялося про виникнення симптомів ерготизму (включаючи нудоту, блювання, діарею, абдомінальний біль та периферичну вазоконстрикцію) при застосуванні деяких алкалоїдів ріжків та їх похідних.
Перед призначенням цього класу лікарських засобів лікарям необхідно ознайомитися з ознаками та симптомами передозування ріжками.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Ніцерголін не чинив токсичної дії на репродуктивну функцію вагітних самок щурів та кроликів. Дослідження у вагітних жінок не проводилися. Беручи до уваги схвалені показання, застосування препарату вагітним жінкам та жінкам, що годують груддю, малоймовірне. Ніцерголін можна застосовувати під час вагітності тільки за умови, що потенційна користь для жінки переважує потенційний ризик для плода.
Годування груддю
Невідомо, чи проникає ніцерголін у молоко, тому лікарський засіб не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.
Фертильність
У дослідженні на щурах ніцерголін не впливав на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Хоча клінічна дія препарату Ніцеромакс спрямована на покращення пильності та концентрації, вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або під час роботи з іншими механізмами при цьому не досліджувався. В будь-якому випадку необхідно проявляти обережність, беручи до уваги основне захворювання пацієнта.
Під час керування транспортними засобами або роботи з механізмами слід враховувати те, що час від часу може виникати запаморочення або сонливість (див. розділ «Побічні реакції»).
Спосіб застосування та дози.
Внутрішньом’язові ін’єкції: 2-4 мг (2-4 мл) двічі на добу (ліофілізат розводити водою для ін’єкцій або фізіологічним розчином хлориду натрію до 2-4 мл).
Повільна внутрішньовенна інфузія: 4-8 мг, розчинених у 100 мл фізіологічного розчину або розчину глюкози. Відповідно до рішення лікаря ця доза може бути повторно застосована кілька разів на день.
Існує досвід застосування ніцерголіну шляхом внутрішньоартеріальної ін’єкції: 4 мг, розчинених в 10 мл фізіологічного розчину, протягом 2 хвилин.
Режим дозування, тривалість лікування та шлях введення залежить від індивідуальної клінічної ситуації. У деяких випадках доцільно розпочинати лікування із введення препарату парентерально, а потім перейти на тривалий пероральний прийом.
Ефект лікування проявляється поступово. Оскільки терапія, як правило, є довготривалою, лікарю необхідно проводити оцінку доцільності продовження лікування через певні проміжки часу, але не рідше ніж кожні 6 місяців.
Дорослі пацієнти та пацієнти літнього віку. Відповідно до результатів фармакокінетичних досліджень та досліджень переносимості препарату, дорослим пацієнтам та пацієнтам літнього віку не потрібно проводити корекцію дозування.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Оскільки виведення з сечею є основним шляхом елімінації (80 %) ніцерголіну та його метаболітів, рекомендується знижувати дозу препарату для пацієнтів з порушеннями функції нирок (рівень креатиніну в сироватці крові ≥ 2 мг/мл)
(див. розділ «Фармакокінетика»).
Діти.
Безпечність та ефективність ніцерголіну у дітей встановлена не була. Дані відсутні.
Передозування.
При застосуванні ніцерголіну у високих дозах може спостерігатися тимчасове зниження артеріального тиску. Спеціальне лікування зазвичай не потрібне, достатньо полежати кілька хвилин. У виняткових випадках при розвитку вираженої недостатності кровопостачання головного мозку і серця рекомендовано призначення симпатоміметиків і постійний моніторинг показників артеріального тиску.
Побічні реакції.
Нижче представлені побічні реакції за класами систем органів та у порядку зменшення їх ступеню тяжкості. Частоту визначають наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко ( від ≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко
(< 1/10 000); частота невідома (не можна оцінити на підставі наявних даних).
Розлади з боку психіки: нечасто: ажитація, сплутаність свідомості, безсоння.
Розлади з боку нервової системи: нечасто: сонливість, запаморочення, головний біль; частота невідома: відчуття жару.
Судинні розлади: нечасто: артеріальна гіпотензія, припливи.
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: часто: дискомфорт у животі; нечасто: діарея, нудота, запор.
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто: свербіж; частота невідома: висипання.
Загальні розлади та реакції у місці введення: частота невідома:фіброз.
Результати досліджень: нечасто:підвищення рівня сечової кислоти в крові.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим заходом. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні препарату. Лікарям пропонується повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Для внутрішньовенних ін’єкцій/інфузій використовується фізіологічний розчин або розчин глюкози.
Не змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки рекомендовані розчинники.
Упаковка.
По 1 або по 4 флакони з ліофілізатом в контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в картонній пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100.
ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению лекарственного средства
НИЦЕРОМАКС
(NICEROMAX)
Состав:
действующее вещество: nicergoline;
1 флакон содержит 4 мг ницерголина;
вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, кислота винная.
Лекарственная форма. Лиофилизат для раствора для инъекций.
Основные физико-химические свойства:лиофилизированная белая пористая масса или порошок белого цвета.
Фармакотерапевтическая группа. Периферические вазодилататоры.Алкалоиды спорыньи. Код АТХ С04А Е02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Ницерголин является производным эрголина с альфа-1-адренергической блокирующей активностью, когда его используют парентерально. После перорального применения ницерголин поддается быстрому и экстенсивному метаболизму с образованием ряда метаболитов, за счет которых также наблюдается активность на разных уровнях центральной нервной системы.
При пероральном применении ницерголин проявляет множественные нейрофармакологические эффекты: он не только повышает поступление и потребление глюкозы в головном мозге, повышает биосинтез белка и нуклеиновых кислот, но также влияет на разные нейротрансмиттерные системы.
Ницерголин улучшает церебральные холинергические функции у старых животных. Длительное использование препарата ницерголина у старых крыс препятствовало связанному с возрастом снижению уровня ацетилхолина (в коре и полосатом теле), а также уменьшало освобождение ацетилхолина (в гиппокампе) в условиях in vivo. После длительного перорального применения ницерголина также наблюдалось повышение активности холин-ацетилтрансферазы и плотности мускариновых рецепторов. Более того, как в исследованиях in vitro, так и in vivo ницерголин существенно снижал активность ацетилхолинэстеразы. В этих экспериментальных исследованиях нейрохимические эффекты наблюдались одновременно с устойчивым улучшением поведенческих реакций, например, в тесте с лабиринтом, у зрелых животных, которым применяли ницерголин в течение длительного времени, наблюдали развитие реакций, похожих на реакции у молодых животных.
Во время применения ницерголина у животных также удалось уменьшить проявления недостаточности когнитивной функции, которая была индуцирована несколькими агентами (гипоксией, электро-конвульсивной терапией (ЭКT), скополамином). Пероральное применение препарата ницерголина в низких дозах повышает обмен дофамина у зрелых животных, в частности в мезолимбическом участке, вероятно, путем модуляции дофаминергических рецепторов. Ницерголин улучшает механизмы межклеточной передачи сигналов у зрелых животных. Как после одноразового, так и при длительном пероральном приеме препарата наблюдается повышение обмена базального и агонистчувствительного фосфоинозитида. Ницерголин также повышает активность и перенесение к участку мембраны кальцийзависимых изоформ протеинкиназы С. Эти ферменты принимают участие в механизме секреции растворимого амилоидного предшественника протеина, что приводит к усилению его высвобождения и к снижению продукции патологического бета-амилоида, что было продемонстрировано на культуре человеческой нейробластомы.
Благодаря своему антиоксидантному эффекту и способности активизировать ферменты детоксикации ницерголин предупреждает гибель нервных клеток вследствие оксидантного стресса, а также предупреждает возникновение апоптоза в in vivo и in vitro экспериментальных моделях. Ницерголин ослабляет возрастное уменьшение экспрессии мРНК нейрональной синтазы оксида азота, что также может влиять на улучшение когнитивной функции.
Фармакодинамические исследования у человека с использованием компьютерных методик снятия электроэнцефалографии (ЭЭГ) были проведены с участием молодых добровольцев и добровольцев пожилого возраста, а также с участием пациентов пожилого возраста с когнитивными расстройствами. Ницерголин оказывал нормализующее влияние на результаты ЭЭГ у пациентов пожилого возраста и взрослых молодого возраста при гипоксии, повышая α- и β-активность, а также снижая δ- и θ-активность. Положительные изменения в отношении вызванного потенциала и ответы на раздражения были зарегистрированы у пациентов с деменцией легкой и умеренной степени разной этиологии (в результате болезни Альцгеймера и мультиинфарктной деменции); после длительного лечения ницерголином (2-6 месяцев) эти изменения корелируют с улучшением клинических симптомов.
Исходя из вышесказанного, очевидно, что ницерголин работает путем моделирования широкого спектра клеточных и моллекулярных механизмов, вовлеченных в патофизиологию деменции.
В клинических исследованиях c участием более чем 1500 пациентов с деменцией (типа Альцгеймера, сосудистого и смешанного типа), которые получали ницерголин в дозе 60 мг в сутки или плацебо. После длительного лечения ницерголином наблюдалось непрерывное уменьшение когнитивных нарушений и нарушений поведения, связанных с деменцией. Изменения можно было наблюдать после 2 месяцев лечения, и они сохранлись на протяжении одного года лечения.
Фармакокинетика.
После введения 2 мг H3-ницерголина 3 здоровым пациентам путем внутривенной инфузии длительностью приблизительно 10 минут ницерголин поддавался быстрому гидролизу эфирной связи с образованием метаболита 1-метил-10-метоксидигидролизергола (MMDL). В результате дальнейшей потери метильной группы в положении 1 структуры эрголина образуется основной метаболит 10-метоксидигидролизергол (MDL). Неизмененный ницерголин выявлялся у всех трех пациентов на протяжении периода до 90 минут после инфузии со средними уровнями в плазме крови приблизительно 4,5 нг/мл через 20 минут с последующим быстрым снижением, связанным с периодом полувыведения менее 30 минут. Максимальная концентрация MMDL наблюдалась уже через 20 минут после введения препарата, а его уровни быстро снижались после этого на протяжении периода до 8 часов. Максимальная концентрация MDL составляла приблизительно 2,2 нг/мл через 4 часа после окончания инфузии с последующей более медленной фазой снижения, чем такая MMDL. Приблизительно 50 % и 10 % введенного радиоактивного вещества выводилось с мочой на протяжении 4 дней и с фекалиями на протяжении 7 дней соответственно.
Особенные группы пациентов.
Влияние нарушений функции почек на фармакокинетику ницерголина оценивали у пациентов с легким (КЛкр (клиренс креатинина) 60-80 мл/мин), умеренным (КЛкр 30-50 мл/мин) и тяжелым (КЛкр 10-25 мл/мин) нарушением функции почек. У пациентов с легким (n = 5), умеренным
(n = 5) и тяжелым (n = 4) нарушением функции почек наблюдались значительные отличия в количестве MDL, что выделялась с мочой на протяжении 120 часов после приема ницерголина в дозе 30 мг перорально (38,1 %, 42,6 % и 25,7 % дозы препарата соответственно); для MMDL соответствующие значения составляли 1,7 %, 0,6 % и 0,2 % соответственно. У пациентов с тяжелым нарушением функции почек наблюдалось существенное нарушение выведения MDL с мочой в сравнении с другими двумя группами. Кроме того, у пациентов с легким, умеренным и тяжелым нарушением функции почек наблюдалось среднее снижение выведения MDL с мочой (0-72 часа) на 32 %, 32 % и 59 % в сравнении с пациентами с нормальной почечной функцией в другом исследовании при приеме таблеток по 30 мг.
Фармакокинетика ницерголина не изучалась у пациентов с нарушением функции печени.
Фармакокинетика ницерголина не изучалась у детей.
Фармакокинетика ницерголина у пациентов пожилого возраста полностью не изучена.
Клинические характеристики.
Показания.
Острые и хронические цереброваскулярные нарушения метаболизма вследствие атеросклероза, тромбоза и эмболии церебральних сосудов, транзиторных нарушений церебрального кровообращения (транзиторные ишемические атаки).
Головная боль.
Дополнительная терапия для лечения артериальной гипертензии.
Противопоказания.
Повышенная чувствительность к активному веществу, алкалоидам спорыньи или к любому компоненту препарата. Недавно перенесенный инфаркт миокарда, острое кровотечение, ортостатическая гипотензия, тяжелая брадикардия. Одновременный прием симпатомиметиков (агонисты альфа- или бета-рецепторов).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Препарат необходимо применять с осторожностью вместе с:
- антигипертензивными средствами (ницерголин может потенцировать их действие). Ницерголин может потенцировать влияние β-блокаторов на сердце;
- симпатомиметическими средствами (альфа и бета): ницерголин может противодействовать вазоконстрикторным эффектам симпатомиметических препаратов, поскольку имеет альфа-адренергический блокирующий эффект (см. раздел «Особенности применения»);
- препаратами, которые метаболизируются изоферментом CYP2D6: поскольку ницерголин метаболизируется изоферментом CYP2D6, нельзя исключить взаимодействия с другими лекарственными препаратами, которые метаболизируются тем же путем;
- антиагрегантами и антикоагулянтами (например ацетилсалициловой кислотой): ницерголин повышает влияние на гемостаз, в связи с чем может удлиняться время кровотечения;
- препаратами, влияющими на метаболизм мочевой кислоты: ницерголин может приводить к бессимптомному повышению уровня мочевой кислоты в плазме крови.
Особенности применения.
Исследования с назначением однократной или многократных доз ницерголина продемонстрировали, что ницерголин может снижать систолическое артериальное давление и, в меньшей степени, диастолическое артериальное давление у нормотоничных пациентов и пациентов с повышенным артериальным давлением. Такое влияние ницерголина на артериальное давление может варьировать, поскольку в других исследованиях не было продемонстрировано изменений систолического или диастолического артериального давления.
Симпатомиметические агонисты (альфа и бета) необходимо использовать с осторожностью пациентам, которые получают ницерголин (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).
В общем в рекомендованных терапевтических дозах ницерголин не вызывает изменений артериального давления, однако у пациентов с артериальной гипертензией, препарат может постепенно снижать уровень артериального давления.
Ницерголин следует с осторожностью назначать пациентам с гиперурикемией или подагрой в анамнезе и/или во время сопутствующего лечения препаратами, которые могут влиять на метаболизм и экскрецию мочевой кислоты.
Возникновение фиброза (например фиброза легких, сердца, сердечных клапанов и ретроперитонеального фиброза) ассоциировалось с использованием некоторых алкалоидов спорыньи, обладающих агонистической активностью к 5-HT2β-рецепторам серотонина.
Сообщалось о возникновении симптомов эрготизма (включая тошноту, рвоту, диарею, абдоминальную боль и периферическую вазоконстрикцию) при применении некоторых алкалоидов спорыньи и их производных.
Перед назначением этого класса лекарственных средств врачам необходимо ознакомиться с признаками и симптомами передозировки спорыньи.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Беременность
Ницерголин не оказывал токсического действия на репродуктивную функцию беременных самок крыс и кроликов. Исследования у беременных женщин не проводилось. Принимая во внимание утвержденные показания, применение препарата беременными женщинами и женщинам, кормящим грудью, маловероятно. Ницерголин можно использовать во время беременности только при условии, что потенциальная польза для женщины преобладает над потенциальным риском для плода.
Кормление грудью
Неизвестно, проникает ли ницерголин в молоко, поэтому лекарственное средство не следует применять женщинам, которые кормят грудью.
Фертильность
В исследованиях на крысах ницерголин не влиял на фертильность.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Хотя клиническое действие препарата Ницеромакс направлено на улучшение бдительности и концентрации, влияние препарата на скорость реакции при управлении автотранспортом или во время работы с другими механизмами при этом не исследовалось. В любом случае необходимо проявлять осторожность, принимая во внимание основное заболевание пациента.
Во время управления транспортными средствами или работы с механизмами следует учитывать то, что время от времени может возникать головокружение или сонливость (см. раздел «Побочные реакции»).
Способ применения и дозы.
Внутримышечные инъекции: 2-4 мг (2-4 мл) дважды в сутки (лиофилизат разводить водой для инъекций или физиологическим раствором до 2-4 мл).
Медленная внутривенная инфузия: 4-8 мг, растворенных в 100 мл физиологического раствора или раствора глюкозы. Согласно решению врача эта доза может быть повторно использована несколько раз на день.
Существует опыт применения ницерголина путем внутриартериальной инъекции: 4 мг, растворенных в 10 мл физиологического раствора, в течение 2 минут.
Режим дозирования, длительность лечения и путь введения зависит от индивидуальной клинической ситуации. В некоторых случаях целесообразно начинать лечение с введения препарата парентерально, а затем перейти на длительный пероральный прием.
Эффект лечения проявляется постепенно. Поскольку терапия, как правило, является длительной, врачу необходимо проводить оценку целесообразности продолжения лечения через определенные промежутки времени, но не реже чем каждые 6 месяцев.
Взрослые пациенты и пациенты пожилого возраста. Согласно результатам фармакокинетических исследований и исследований переносимости препарата, взрослым пациентам и пациентам пожилого возраста не следует проводить коррекцию дозы.
Пациенты с нарушением функции почек. Поскольку выведение с мочой является основным путем элиминации (80 %) ницерголина и его метаболитов, рекомендуется снижать дозу препарата для пациентов с нарушениями функции почек (уровень креатинина в сыворотке крови ≥ 2 мг/мл) (см. раздел «Фармакокинетика»).
Дети.
Безопасность и эффективность ницерголина у детей установлена не была. Данные отсутствуют.
Передозировка.
При применении ницерголина в высоких дозах может наблюдаться временное снижение артериального давления. Специальное лечение обычно не требуется, достаточно полежать несколько минут. В исключительных случаях при развитии выраженной недостаточности кровоснабжения головного мозга и сердца рекомендовано назначение симпатомиметиков и постоянный мониторинг показателей артериального давления.
Побочные реакции.
Ниже представлены побочные реакции по классам систем органов и в порядке уменьшения их степени тяжести. Частоту определяют следующим образом: очень часто (≥ 1/10); часто
(от ≥ 1/100 до <1/10); нечасто (от ≥ 1/1000 до <1/100); редко (от ≥ 1/10 000 до <1/1000); очень редко (<1/10 000); частота неизвестна (нельзя оценить на основании имеющихся данных).
Расстройства со стороны психики: нечасто ажитация, спутанность сознания, бессонница.
Расстройства со стороны нервной системы: нечасто: сонливость, головокружение, головная боль; частота неизвестна: ощущение жара.
Сосудистые расстройства: нечасто: артериальная гипотензия, приливы.
Расстройства со стороны желудочно-кишечного тракта: часто: дискомфорт в животе; нечасто: диарея, тошнота, запор.
Расстройства со стороны кожи и подкожной клетчатки: нечасто: зуд; частота неизвестна: сыпь.
Общие расстройства и реакции в месте введения: частота неизвестна: фиброз.
Результаты исследований: нечасто:повышение уровня мочевой кислоты в крови.
Сообщения о подозреваемых побочных реакциях.
Сообщения о подозреваемых побочных реакциях после регистрации лекарственного средства является важным мероприятием. Это позволяет продолжать мониторинг соотношения польза/риск при применении препарата. Врачам предлагается сообщать о любых подозреваемых побочных реакциях.
Срокгодности.2 года.
Условия хранения.
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 оС. Хранить в недоступном для детей месте.
Несовместимость.
Для внутривенных инъекций/инфузий используется физиологический раствор или раствор глюкозы.
Не смешивать с другими лекарственными средствами. Использовать только рекомендуемые растворители.
Упаковка.
По 1 или по 4 флакона с лиофилизатом в контурной ячейковой упаковке, по 1 контурной ячейковой упаковке в картонной пачке.
Категория отпуска.
По рецепту.
Производитель.
ООО «ФАРМЕКС ГРУП».
Местонахождение производителя и адрес места осуществления его деятельности.
Украина, 08301, Киевская обл., г. Борисполь, ул. Шевченко, дом 100.
