ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосуваннялікарського засобу
ВЕНОКОР
(VENOCOR)
Склад:
діюча речовина:ethylmethylhydroxypyridine succinate;
1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на нервову систему.
Код АТХ N07XX.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Венокор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, справляє антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).
Венокор покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Справляє гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
Механізм дії препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Biн інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст в головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) і креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Венокор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованному міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік в зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшує гостроту зору.
Фармакокінетика.
При внутрішном’язовому введені препарат визначається в плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Венокор швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – незміненому вигляді.
Клінічні характеристики.
Показання.
Гострі порушення мозкового кровообігу;
черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
дисциркуляторна енцефалопатія;
нейроциркуляторна дистонія;
легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу;
тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах;
гострий інфаркт міокарда (з першої доби), в складі комплексної терапії;
первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії;
купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і нейроциркуляторних порушень;
гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії.
Протипоказання.
Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Венокор посилює дію бенздіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.
Особливості застосування. В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості.
Застосування у період вагітності або годування груддю.Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату в період вагiтностi та годування груддю не проводилося, тому Венокор не застосовують у цей період.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.У період лікування необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовiрнiсть побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.
Спосіб застосування та дози.
Венокор призначають внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Венокор вводять повільно протягом 5-7 хвилин, краплинно – зішвидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Венокор призначають дорослим в комплексній терапії в перші 2-4 дні внутрішньовенно струминно або краплинно по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом’язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Венокор застосовують протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово по 100 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводять внутрішньом’язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат застосовують внутрішньом’язово в дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.
При гострому інфаркті міокарда Венокор вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антикогулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажане внутрішньовенне введення Венокору, в наступні 9 діб можливе внутрішньом’язове введення Венокору. Внутрішньовенне введення Венокору проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином декстрози (глюкози) в об’ємі 100-150 мл протягом 30-90 хв. За необхідності, можливе повільне струминне введення Венокору протягом не менше
5 хвилин.
Введення Венокору (внутрішньовенне або внутрішньом’язове) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кожен кілограм маси тіла на день, разова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій Венокор застосовують у складі комплексної терапії внутрішньом’язово по 100-300 мг на добу, 1-3 рази на добу, протягом 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Венокор вводять у дозі 100-200 мг внутрішньом’язово 2-3 рази на добу або внутрішньовенно краплинно 1-2 рази на добу протягом 5-7 днів.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводять внутрішньовенно в дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у першу добу як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Венокор призначають дорослим по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості: дорослим – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі – по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
Діти. Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Венокор не застосовують цій категорії пацієнтів.
Передозування.
При передозуванні можлива сонливість. Лікування – дезінтоксикаційна терапія.
Побічні реакції.
Рідко – нудота, сухість слизової оболонки рота, алергічні реакції, сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, дистальний гіпергідроз, головні болі, порушення координації, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску.
Термін придатності.2 роки.
Умови зберігання.Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ○С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, вказані в iнструкцiї.
Упаковка. В ампулах по 2 мл, по 10 або по 100 ампул у пачці або по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці; в ампулах по 5 мл, по 5 або 100 ампул в пачці або по 5 ампул в блістері, по 1 блістеру у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник/заявник. Приватне акціонерне товариство «Лекхім – Харків».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності/місцезнаходження заявника. Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вул. Северина Потоцького, будинок 36.
ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению лекарственного средства
ВЕНОКОР
(VENOCOR)
Состав:
действующеевещество: ethylmethylhydroxypyridine succinate;
1 мл раствора содержит этилметилгидроксипиридина сукцината 50 мг;
вспомогательные вещества: натрия метабисульфит (Е 223), вода для инъекций.
Лекарственная форма. Раствор для инъекций.
Основные физико-химические свойства: бесцветная или слегка желтоватая прозрачная жидкость.
Фармакотерапевтическая группа. Средства, влияющие на нервную систему.
Код АТХ N07XX.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика. Венокор является ингибитором свободнорадикальных процессов, мембранопротектором, проявляет антигипоксическое, стресс протекторное, ноотропное, противосудорожное и анксиолитическое действие. Препарат повышает резистентность организма к воздействию различных повреждающих факторов, к кислородозависимых патологических состояний (шок, гипоксия и ишемия, нарушения мозгового кровообращения, интоксикация алкоголем и антипсихотическими средствами (нейролептиками)).
Венокор улучшает мозговой метаболизм и кровоснабжение головного мозга, улучшает микроциркуляцию и реологические свойства крови, уменьшает агрегацию тромбоцитов. Стабилизирует мембранные структуры клеток крови (эритроцитов и тромбоцитов) при гемолизе. Производит гиполипидемическое действие, уменьшает содержание общего холестерина и липопротеидов низкой плотности (ЛПНП). Уменьшает ферментативную токсемию и эндогенную интоксикацию при остром панкреатите.
Механизм действия препарата обусловлен его антиоксидантным и мембранопротекторным действием. Он ингибирует пероксидное окисление липидов, повышает активность супероксиддисмутазы, повышает соотношение липид – белок, уменьшает вязкость мембраны, увеличивает ее текучесть. Модулирует активность мембраносвязанных ферментов (кальцийнезависимой фосфодиэстеразы, аденилатциклазы, ацетилхолинэстеразы), рецепторных комплексов (бензодиазепинового, гамма-аминомасляной кислоты (ГАМК), ацетилхолинового), что усиливает их способность связываться с лигандами, способствует сохранению структурно-функциональной организации биомембран, транспорта нейромедиаторов и улучшению синаптической передачи. Венокор повышает содержание в головном мозге дофамина. Вызывает усиление компенсаторной активации аэробного гликолиза и снижение степени угнетения окислительных процессов в цикле Кребса в условиях гипоксии с повышением содержания аденозинтрифосфата (АТФ) и креатинфосфата, активацию энергосинтезирующих функций митохондрий, стабилизацию клеточных мембран.
Венокор нормализует метаболические процессы в ишемизированном миокарде, уменьшает зону некроза, восстанавливает и улучшает электрическую активность и сократимость миокарда, а также увеличивает коронарный кровоток в зоне ишемии, уменьшает последствия реперфузионного синдрома при острой коронарной недостаточности. Повышает антиангинальную активность нитропрепаратов. Венокор способствует сохранению ганглиозных клеток сетчатки и волокон зрительного нерва при прогрессирующей нейропатии, последствиями которой является хроническая ишемия и гипоксия. Улучшает функциональную активность сетчатки и зрительного нерва, увеличивает остроту зрения.
Фармакокинетика. При внутримышечном введении препарат определяется в плазме крови в течение 4 часов после введения. Время достижения максимальной концентрации составляет 0,45-0,5 часа. Максимальная концентрация при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Венокор быстро переходит из кровеносного русла в органы и ткани и быстро выводится из организма. Препарат выводится из организма с мочой, в основном в глюкуроноконъюгированной форме и в незначительных количествах – в неизмененном виде.
Клинические характеристики.
Показания.
Острые нарушения мозгового кровообращения;
черепно-мозговая травма, последствия черепно-мозговых травм;
дисциркуляторная энцефалопатия;
нейроциркуляторная дистония;
легкие когнитивные нарушения атеросклеротического генеза;
тревожные расстройства при невротических и неврозоподобных состояниях;
острый инфаркт миокарда (с первых суток), в составе комплексной терапии;
первичная открытоугольная глаукома различных стадий, в составе комплексной терапии;
купирование абстинентного синдрома при алкоголизме с преобладанием неврозоподобных и вегетативно-сосудистых расстройств;
острая интоксикация антипсихотическими средствами;
острые гнойно-воспалительные процессы в брюшной полости (острый некротический панкреатит, перитонит), в составе комплексной терапии.
Противопоказания.
Острая печеночная или почечная недостаточность, повышенная чувствительность к препарату, детский возраст, беременность, период кормления грудью.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Венокор усиливает действие бензодиазепиновых анксиолитиков, противосудорожных средств (карбамазепина), противопаркинсонических средств (леводопы). Уменьшает токсический эффект этилового спирта.
Особенности применения. В отдельных случаях, особенно у предрасположенных пациентов, у пациентов с бронхиальной астмой при повышенной чувствительности к сульфитам, возможно развитие тяжелых реакций гиперчувствительности.
Применение в период беременности или кормления грудью. Строго контролируемых клинических исследований безопасности применения препарата в период беременности и кормления грудью не проводилось, поэтому Венокор не применяется в этот период.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами. В период лечения необходимо соблюдать осторожность при управлении автотранспортом или работе с механизмами, учитывая вероятность побочных эффектов, которые могут влиять на скорость реакции и способность концентрировать внимание.
Способ применения и дозы.
Венокор назначают внутримышечно или внутривенно (струйно, капельно). Дозы подбирают индивидуально. При инфузионном способе введения препарат следует разводить в физиологическом растворе натрия хлорида (200 мл). Начинают лечение взрослых с дозы 50-100 мг 1-3 раза в сутки, постепенно повышая дозу до получения терапевтического эффекта. Струйно Венокор вводят медленно в течение 5-7 минут, капельно – со скоростью 40-60 капель в 1 минуту. Максимальная суточная доза не должна превышать 800 мг.
При острых нарушениях мозгового кровообращения Венокор назначают взрослым в комплексной терапии в первые 2-4 дня внутривенно капельно по 200-300 мг 1 раз в сутки, затем внутримышечно по 100 мг 3 раза в сутки. Срок лечения составляет 10-14 суток.
При черепно-мозговой травме и последствиях черепно-мозговых травм Венокор применяют в течение 10-15 дней путем внутривенного капельного введения по 200-500 мг 2-4 раза в сутки.
При дисциркуляторной энцефалопатии в фазе декомпенсации Венокор следует применять внутривенно струйно или капельно в дозе 100 мг 2-3 раза в сутки в течение 14 дней. Затем препарат вводят внутримышечно по 100 мг в сутки в течение 2 недель.
Для курсовой профилактики дисциркуляторной энцефалопатии препарат вводят внутримышечно по 100 мг 2 раза в сутки в течение 10-14 дней.
При легких когнитивных нарушениях у больных пожилого возраста и при тревожных состояниях препарат применяют внутримышечно в дозе 100-300 мг в сутки в течение 14-30 дней.
При остром инфаркте миокарда Венокор вводят внутривенно или внутримышечно в течение 14 суток на фоне традиционной терапии инфаркта миокарда, которая включает нитраты, бета-адреноблокаторы, ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (АПФ), тромболитики, антикогулянтные и антиагрегантные средства, а также симптоматические средства по показаниям. В первые 5 суток, для достижения максимального эффекта, желательно внутривенное введение Венокора, в следующие
9 суток возможно внутримышечное введение Венокора. Внутривенное введение Венокора проводят путем капельной инфузии, медленно (во избежание побочных эффектов), с 0,9% раствором хлорида натрия или 5% раствором декстрозы (глюкозы) в объеме 100-150 мл в течение 30-90 мин. При необходимости, возможно медленное струйное введение Венокора в течение не менее 5 минут.
Введение Венокора (внутривенно или внутримышечно) осуществляют 3 раза в сутки, через каждые 8 часов. Суточная терапевтическая доза составляет 6-9 мг на каждый килограмм массы тела в день, разовая доза – 2-3 мг/кг массы тела. Максимальная суточная доза не должна превышать 800 мг, разовая – 250 мг.
При открытоугольной глаукоме разных стадий Венокор применяют в составе комплексной терапии внутримышечно по 100-300 мг в сутки, 1-3 раза в сутки в течение
14 дней.
При абстинентном алкогольном синдроме Венокор вводят в дозе 100-200 мг внутримышечно 2-3 раза в сутки или внутривенно капельно 1-2 раза в сутки в течение
5-7 дней.
При острой интоксикации антипсихотическими средствами препарат вводят внутривенно в дозе 50-300 мг в сутки в течение 7-14 дней.
При острых гнойно-воспалительных процессах брюшной полости (острый некротический панкреатит, перитонит) препарат назначают в первые сутки как в предоперационный, так и в послеоперационный период. Дозы зависят от формы и тяжести заболевания, распространенности процесса, клинического протекания. Отмена препарата должна проводиться постепенно, только после устойчивого положительного клинико-лабораторного эффекта. При остром отечном (интерстициальном) панкреатите Венокор назначают по 100 мг 3 раза в сутки внутривенно капельно (с изотоническим раствором натрия хлорида) и внутримышечно. Средняя степень тяжести: взрослым – по 200 мг 3 раза в сутки внутривенно капельно (с изотоническим раствором натрия хлорида). Тяжелое течение: в пульс-дозировке 800 мг в первые сутки при двухразовом введении; далее – по 300 мг 2 раза в сутки с постепенным снижением суточной дозы. Очень тяжелое течение: в начальной дозе 800 мг в сутки до стойкого купирования проявления панкреатогенного шока, после стабилизации состояния – по 300-400 мг 2 раза в сутки внутривенно капельно (с изотоническим раствором натрия хлорида) с постепенным снижением суточной дозы.
Дети. Строго контролируемых клинических исследований безопасности применения препарата детям не проводилось, поэтому Венокор не применяется этой категории пациентов.
Передозировка.
При передозировке возможна сонливость. Лечение – дезинтоксикационная терапия.
Побочные реакции.
Редко – тошнота, сухость слизистой оболочки рта, аллергические реакции, сонливость, нарушение процесса засыпания, ощущение тревоги, эмоциональная реактивность, дистальный гипергидроз, головные боли, нарушение координации, повышение артериального давления, снижение артериального давления.
Срок годности. 2 года.
Условия хранения. Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ○С. Хранить в недоступном для детей месте.
Несовместимость.
Препарат не следует смешивать с другими лекарственными средствами. Использовать только растворители, указанные в инструкции.
Упаковка. В ампулах по 2 мл, по 10 или по 100 ампул в пачке либо по 5 ампул в блистере, по 2 блистера в пачке; в ампулах по 5 мл, по 5 или по 100 ампул в пачке, либо по 5 ампул в блистере, по 1 блистеру в пачке.
Категория отпуска. По рецепту.
Производитель/заявитель. Частное акционерное общество «Лекхим – Харьков».
Местонахождение производителя иегоадресместа осуществления деятельности/местонахождениезаявителя. Украина, 61115, Харьковская обл., город Харьков, ул. Северина Потоцкого, дом 36.
Дата последнего пересмотра.
