Лікарський засіб може викликати побічні реакції, які проявляються не у всіх.
Побічні реакції наведені згідно з класифікацією систем органів MedDRA і за частотою розвитку: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (неможливо визначити за наявними даними).
Інфекції та інфестації
Відомо про розвиток псевдомембранозного коліту під час терапії нітрофурантоїном. У разі легкої форми псевдомембранозного коліту досить припинити застосування лікарського засобу. У разі середньої та важкої форми псевдомембранозного коліту необхідно провести відповідне лікування.
З боку кровотворної і лімфатичної систем: рідко ‒ у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази може розвинутися мегалобластна анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія або агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: невідомо ‒ шкірний васкуліт.
В окремих випадках спостерігалися аутоімунні реакції, які головним чином пов'язані з хронічними змінами в легенях або печінки. Основними симптомами цього вовчакоподібного синдрому є лихоманка, короткочасний висип, артралгії та еозинофілія. Спостерігаються підвищені показники в сироватці: антинуклеарних антитіл, антитіл до гладкої мускулатури або клубочків нирок і проби Кумбса.
З боку нервової системи: часто ‒ головний біль, рідко ‒ сонливість, запаморочення, депресія, ейфорія, ністагм, сплутаність свідомості, психотичні реакції, невгамовність (збудженість), астенія, підвищення внутрішньочерепного тиску, доброякісна інтракраніальна гіпертензія, периферична невропатія, першими симптомами якої є парестезія, відчуття печіння в п'ятах, м'язова слабкість. При появі перших симптомів периферичної невропатії слід припинити застосування лікарського засобу.
З боку дихальної системи, органів грудної клітини та середостіння
Для гострих і хронічних реакцій підвищеної чутливості легень характерні раптова лихоманка, еозинофілія, кашель, біль у грудях, задишка. Протягом декількох годин або днів від початку терапії можуть з'явитися легеневий інфільтрат або згущення і плевральний випіт, які зникають після відміни лікарського засобу. Під час тривалої терапії у пацієнтів можуть непомітно розвинутися гострі і підгострі легеневі симптоми, в тому числі фіброз легенів. Фіброз легенів може бути необоротним, особливо якщо терапія триває після появи симптомів. При появі перших симптомів реакції підвищеної чутливості легень слід припинити застосування лікарського засобу і розпочати відповідне лікування.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто ‒ нудота, блювання, відсутність апетиту, анорексія, (частота прояви і ступінь тяжкості залежать від дози); рідко ‒ діарея, панкреатит. Побічні реакції спостерігаються рідше, якщо лікарський приймають під час їжі, запиваючи великою кількістю рідини.
З боку печінки та/або жовчовивідних шляхів: рідко ‒ гепатит, холестатична жовтяниця (не залежить від дози та зникають після відміни лікарського засобу), холестатичні порушення функції печінки; невідомо ‒ аутоімунний гепатит.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто ‒ реакції підвищеної чутливості (шкірні висипи, макулопапульозні висипи, кропив’янка, свербіж); рідко ‒ оборотне випадання волосся; в окремих випадках можливі ангіоедема, запалення слинних залоз, ексфоліативний дерматит, мультиморфна еритема (синдром Стівенса−Джонсона), вовчакоподібний синдром.
З боку судин: рідко – гіперемія, циркуляторний колапс.
З боку нирок та сечовивідної системи: невідомо ‒ інтерстиційний нефрит.
З боку скелетно-м’язової і сполучної тканин: рідко – подагра, міалгія, біль у суглобах.
З боку органів зору: дуже рідко − порушення зору.
З боку статевих органів і молочної залози: дуже рідко ‒ минущі порушення сперматогенезу.
Інші: невідомо – можлива резистентність до таких мікроорганізмів, як Pseudomonas.
