Режим роботи Кол-центру понеділок - п'ятниця з 9-00 до 18-00
098 994-000-3
066 994-000-3
093 994-000-3
098 994-000-3
066 994-000-3
093 994-000-3
098 994-000-3
066 994-000-3
093 994-000-3
Лефлоцин раствор инфузионный 0,5% флакон 100мл-0

Лефлоцин раствор инфузионный 0,5% флакон 100мл

Рецептурный препарат
В наличии на складе
189.80 грн
Производитель: Юрія-Фарм, ТОВ
Работаем по всей Украине. Срок получения заказа уточняйте у менеджера. Купить товар сегодня вы можете из наличия в аптеках сети.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ЛЕФЛОЦИН®

(LEFLOCIN)

 

Склад:

діюча речовина: левофлоксацин;

1 мл розчину містить левофлоксацину напівгідрату у перерахуванні на 100 % речовину 5 мг;

допоміжні речовини: натрiю хлорид, динатрiю едетат, кислота хлористоводнева концентрована, натрію гідроксид, вода для iн’єкцiй.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, жовтого або зеленувато-жовтого кольору рiдина.

 

Фармакотерапевтична група. Антибактерiальнi засоби групи хiнолонiв. Фторхінолони. Левофлоксацин. Код АТX J01M А12.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів,                S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.

Механізм дії

Як антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу IV.

Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка

Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (Сmах) чи площі під фармакокінетичною кривою (AUC) та мінімальною інгібуючою концентрацією (МІК).

Механізм резистентності

Стійкість до левофлоксацину набувається у вигляді ступеневого процесу мутації цільового сайту в обох типах топоізомерази II, ДНК‑гірази і топоізомерази IV. Інші механізми резистентності, такі як бар’єрне проникнення (поширено з  Pseudomonas aeruginosa) та механізми відтоку, також можуть впливати на чутливість до левофлоксацину.

Встановлено перехресну резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.

Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних препаратів.

Межові значення

Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у таблиці 1 тестування МІК (мг/л).

 

Клінічні межові значення МІК EUCAST для левофлоксацину (01.01.2012­):          Таблиця 1

Патоген

Чутливі

Резистентні

Enterobacteriacae

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Pseudomonas spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Acinelobacter spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Staphylococcus spp.

≤1 мг/л

> 2 мг/л

Streptococcus pneumoniae1

≤ 2 мг/л

> 2 мг/л

Streptococcus А, В, C, G

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Haemophilus influenzae2, 3

≤ 1 мг/л

≤ 1 мг/л

Moraxella catarrhalis3

≤ 1 мг/л

≤ 1 мг/л

Межові значення, не пов’язані з видами4

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

1 Межові значення стосуються лікування левофлоксацином у високих дозах.

2 Низький рівень резистентності до фторхінолонів (МІК ципрофлоксацину 0,12‒0,5 мг/л) можливий, але немає доказів клінічного значення цієї резистентності для інфекцій дихальних шляхів, спричинених Haemophilus influenzae.

3 Штами з величинами МІК, вищими від межового значення, є дуже рідкісними або про них ще не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та антимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити. Якщо результат буде підтверджено, необхідно надіслати ізолят у відповідну лабораторію. Хоча наявні дані щодо клінічної відповіді для підтверджених ізолятів з МІК вище поточного резистентного межового значення, про них слід повідомити як про резистентні.

4 Межові значення застосовують до пероральної дози від 500 мг х 1 до 500 мг х 2 і  внутрішньовенної дози від 500 мг х 1 до 500 мг х 2.

 

Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для окремих видів. Бажано отримувати локальну інформацію щодо резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. Слід звертатися за порадою до спеціаліста, у разі, якщо місцева поширеність резистентності є такою, що користь препарату, щонайменше для деяких типів інфекцій, є сумнівною.

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії

Bacillus anthracis, Staphylococcus aureus метицилінчутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci група C і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.

Аеробні грамнегативні бактерії

Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus para-influenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Анаеробні бактерії

Peptostreptococcus

Інші

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum

 

Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною

Аеробні грампозитивні бактерії

Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus метицилінрезистентний*,

коагулазонегативнийStaphylococcus spp.

Аеробні грамнегативні бактерії

Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.

Анаеробні бактерії

Bacteroides fragilis.

 

Природньо резистентні штами

Аеробні грампозитивні бактерії

Enterococcus faecium.

*Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus, з великою вірогідністю, може мати спільну резистентність до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину.

 

Фармакокінетика.

Абсорбція

Прийнятий перорально левофлоксацин швидко та майже повністю всмоктується, Сmax досягається через 1–2 години після прийому. Абсолютна біодоступність становить приблизно 99–100 %.  Їжа майже не впливає на всмоктування левофлоксацину. Рівноважний стан досягається протягом 48 годин при режимі дозування 500 мг 1–2 рази на добу.

Розподіл

Приблизно 30‒40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Середній об’єм розподілу левофлоксацину становить приблизно 100 л після одноразової дози та повторних доз по 500 мг, що вказує на широкий розподіл у тканинах організму.

Проникнення у тканини та рідини організму

Левофлоксацин продемонстрував проникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів, альвеолярні макрофаги, легеневу тканину, шкіру (рідину пухирів), тканину простати і сечу. Проте левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

Біотрансформація

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил- левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється із сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інверсії хіральної структури.

Виведення

Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться із плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6‒8 годин). Виводиться  зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).  Середній виражений загальний кліренс левофлоксацину після введення 1 дози 500 мг становить 175 ± 29,2 мл/хв.

Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньовенний) є взаємозамінними.

Лінійність

Левофлоксацин має лінійну фармакокінетику у діапазоні доз від 50 до 1000 мг.

Пацієнти з нирковою недостатністю

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а період напіввиведення збільшуюється (див. Таблиця 2).

Таблиця 2

Фармакокінетика при нирковій недостатності після одноразового прийому левофлоксацину у дозі 500 мг                                                                                    

Кліренс креатиніну (мл/хв)

<20

20-49

50–80

Нирковий кліренс (мл/хв)

13

26

57

Період

напіввиведення (години)

35

27

9

 

Пацієнти літнього віку

Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.

Гендерні відмінності

Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції, спричинені чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами:

-      негоспітальна пневмонія;

-      ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;

(для вищезгаданих інфекцій лікарський засіб слід застосовувати лише тоді, коли застосування інших антибактеріальних засобів, які зазвичай рекомендовані для початкового лікування цих інфекцій, є недоцільним або неможливим);

-       ускладнені інфекції сечовивідного тракту (у тому числі пієлонефрит);

-       хронічний бактеріальний простатит;

-       легенева форма сибірської виразки: профілактика після контактів та лікування.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолінів, або до будь-якого інгредієнта препарату;

-       епілепсія;

-       скарги на побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів;

-                діти та підлітки;

-                вагітність;

-                період годування груддю.

 

Особливі заходи безпеки.

Препарат слід використовувати негайно (протягом 3 годин) після перфорації гумової пробки, щоб запобігти бактеріальному зараженню. Під час проведення інфузії захист від світла не потрібен. Лікарський засіб призначений тільки для одноразового використання.

Перед використанням розчин необхідно оглянути. Використовувати слід тільки прозорий розчин, вільний від часток.

Як і всі інші препарати, будь-який невикористаний лікарський засіб слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Препарат сумісний з такими розчинами для інфузій:

- 0,9 % розчин хлориду натрію;

- 5 % розчин глюкози для ін’єкцій;

- 2,5 % розчин глюкози у розчині Рінгера;

- комбіновані розчини для парентерального харчування (амінокислоти, глюкоза, електроліти).

Питання щодо несумісності розглянуті у розділі «Несумісність».

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на препарат Лефлоцин®

Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби

Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів із теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.

Пробенецид і циметидин

Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується у присутності циметидину на 24 %, а пробенециду – на 34 %. Це тому, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, випробуваних у дослідженні, не є імовірним, щоб статистично значущі кінетичні відмінності мали клінічну значущість. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Інша інформація

У клінічних дослідженнях фармакології було продемонстровано, що на фармакокінетику левофлоксацину не було спричинено ніякого клінічно значущого впливу при прийомі левофлоксацину разом з такими лікарськими засобами: карбонат кальцію, дигоксин, глібенкламід, ранітидин.

Вплив препарату Лефлоцин® на інші лікарські засоби  

Циклоспорин

Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні його з левофлоксацином.

Антагоністи вітаміну К

При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад, із варфарином) повідомлялося про підвищення коагуляційних тестів (протромбіновий час/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, пацієнтам, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікарські засоби, що подовжують інтервал QТ

Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та III, трициклічні антидепресанти та макроліди, нейролептики). (Див. розділ «Особливості застосування» (Подовження інтервалу QT)).

Інша інформація

Левофлоксацин не впливає на фармакокінетику теофіліну, який переважно метаболізується з допомогою CYP1A2, тому можна вважати, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.

 

Особливості застосування.

Для метицилінрезистентного Staphylococcus aureus (MRSA) існує дуже висока імовірність корезистентності до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину. У зв’язку з цим левофлоксацин не рекомендований для лікування інфекцій, відомим чи підозрюваним збудником яких є MRSA, за винятком випадків, коли результати лабораторних тестів підтвердили чутливість збудника до левофлоксацину.

Резистентність  Escherichia coli, найпоширенішого збудника інфекцій сечових шляхів, до фторхінолонів варіює у різних країнах Європейського Союзу. Під час призначення левофлоксацину лікарям слід враховувати місцеву поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.

Легенева форма сибірської виразки: клінічна практика базується на in vitro даних чутливості Bacillus anthracis, а також на експериментальних даних досліджень на тваринах разом з обмеженими даними досліджень у людини. Лікарям слід звертатися до узгоджених національних та/або міжнародних документів щодо лікування сибірської виразки.

Тривалість введення

Рекомендована тривалість введення становить щонайменше 60 хвилин для 500 мг розчину для інфузій препарату Лефлоцин®. Стосовно офлоксацину відомо, що під час інфузії можуть відзначатися тахікардія та тимчасове збільшення артеріального тиску. У рідкісних випадках може спостерігатися як наслідок раптове зниження артеріального тиску, циркуляторний колапс. Якщо під час введення левофлоксацину (l-ізомеру офлоксацину) спостерігається виражене зниження артеріального тиску, введення препарату слід негайно припинити.

Тендиніт та розриви сухожиль

Рідко можуть траплятися випадки тендиніту. Найчастіше це стосується ахіллового сухожилля та може призвести до розриву сухожилля. Тендиніт та розрив сухожилля, іноді двобічний, можливі протягом 48 годин від початку лікування левофлоксацином, також були повідомлення про такі випадки через декілька місяців після припинення прийому препарату. Ризик тендиніту і розриву сухожилля збільшується у пацієнтів віком від 60 років, при прийомі левофлоксацину у добовій дозі 1000 мг та у пацієнтів, які приймають кортикостероїди. Добову дозу необхідно скоригувати для пацієнтів літнього віку на основі показника кліренсу креатиніну (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Тому необхідний ретельний нагляд за такими пацієнтами, якщо їм призначено левофлоксацин. Усім пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем, якщо вони спостерігають симптоми появи тендиніту. При підозрі на тендиніт лікування  препаратом Лефлоцин® слід негайно припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечити іммобілізацію ураженого сухожилля).

Захворювання, спричинені Clostridium difficile

Діарея, особливо у тяжких випадках, персистуюча тa/чи геморагічна, під час чи після лікування  препаратом Лефлоцин® (у тому числі протягом кількох тижнів після лікування)  може бути симптомами хвороби, спричиненої Clostridium difficile (CDAD). Ступінь тяжкості CDAD варіює від слабкого стану до стану, що загрожує життю. Найтяжчою формою даного захворювання є псевдомембранозний коліт (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо розглянути даний діагноз у хворих, у яких розвивається тяжка форма діареї під час або після лікування левофлоксацином. Якщо виникає підозра на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити інфузію препарату Лефлоцин® та одразу почати відповідне лікування. Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.

Пацієнти, схильні до судом

Хінолони можуть знижувати судомний поріг і провокувати розвиток судом.

Розчин для інфузій Лефлоцин® протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»). Як і інші хінолони, його слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, та при одночасному лікуванні діючими речовинами, що знижують судомний поріг, наприклад теофіліном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У разі виникнення судомного нападу (див. розділ «Побічні реакції»)  лікування левофлоксацином слід припинити.

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

Пацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів, тому левофлоксацин їм слід застосовувати з обережністю та постійно контролювати ризик виникнення гемолізу.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із послабленою функцією нирок (нирковою недостатністю) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості)

Левофлоксацин може призвести до серйозних, потенційно летальних реакцій підвищеної чутливості (наприклад, ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку) в окремих випадках після застосування першої ж дози препарату (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні реакцій підвищеної чутливості необхідно відмінити прийом левофлоксацину, звернутися до лікаря і розпочати відповідне лікування.

Тяжкі бульозні реакції

При застосуванні левофлоксацину повідомлялося про виникнення тяжких бульозних реакцій, таких як синдром Стівенса‒Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні будь-яких реакцій з боку шкіри та/або слизових оболонок слід негайно припинити прийом левофлоксацину, звернутися до лікаря і у разі необхідності розпочати відповідне лікування.

Коливання рівня глюкози у крові

Як і при застосуванні інших хінолонів, повідомлялося про коливання рівня глюкози у крові, включаючи випадки гіперглікемії та гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які отримували супутню терапію пероральними гіпоглікемічними засобами (наприклад, глібенкламідом) або інсуліном. Зафіксовано випадки гіпоглікемічної коми. У пацієнтів, хворих на цукровий діабет, рекомендується ретельно контролювати рівень глюкози у крові (див. розділ «Побічні реакції»).

Профілактика фотосенсибілізації

Зафіксовано випадки фотосенсибілізації на тлі застосування левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Для запобігання фотосенсибілізації рекомендовано, щоб пацієнти не зазнавали без потреби впливу сильного сонячного випромінювання або опромінення штучними джерелами УФ-променів (наприклад, УФ-лампою «штучне сонце», лампами солярію), під час лікування та протягом 48 годин після припинення прийому левофлоксацину.

Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К

Внаслідок можливого збільшення показників коагуляційних тестів (протромбіновий час/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі у пацієнтів, які приймали Лефлоцин® у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад, із варфарином), за коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби застосовуються одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Психотичні реакції

Повідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи левофлоксацин. У рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді  після прийому лише єдиної дози левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами чи пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.

Подовження інтервалу QТ

Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам із відомими факторами ризику подовження інтервалу QТ, такими як, наприклад:

-       вроджений синдром подовження інтервалу QТ;

-       супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QТ (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);

-      нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія);

-      хвороба серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

Пацієнти літнього віку та жінки можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, що подовжують інтервал QT. У зв’язку з цим необхідно з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам цих груп (див. розділи «Спосіб застосування та дози» (Пацієнти літнього віку), «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Передозування», «Побічні реакції»).

Периферична нейропатія

Зафіксовано випадки сенсорної чи сенсомоторної периферичної нейропатії у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин, яка може швидко наставати. Для попередження виникнення незворотного стану прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії.

Гепатобіліарні порушення

Зафіксовано випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, що загрожує життю, при прийомі левофлоксацину, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід порекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж чи біль у ділянці живота.

Загострення myasthenia gravis

Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, мають ефект нервово-м’язової блокади та можуть загострювати м’язову слабкість у пацієнтів з myasthenia gravis. У післяреєстраційному періоді у пацієнтів з myasthenia gravis із застосуванням фторхінолонів були асоційовані серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки та стани, що потребували заходів з підтримки дихання. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам із myasthenia gravis в анамнезі.

Порушення зору

Якщо при прийомі левофлоксацину виникають будь-які порушення зору або побічні реакції з боку органів зору, слід негайно звернутися до офтальмолога (див. розділи «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Суперінфекція

Застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до надмірного зростання нечутливих до дії препарату мікроорганізмів. Якщо суперінфекція виникає під час терапії, слід вжити відповідних заходів.

Вплив на результати лабораторних досліджень.

У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердження позитивних результатів на опіати, отримані при скринінговому тесті, за допомогою більш специфічних методів.

Левофлоксацин може пригнічувати ріст Mycobacterium tuberculosis і у зв’язку з цим призводити до хибнонегативних результатів при бактеріологічній діагностиці туберкульозу.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Кількість досліджень застосування левофлоксацину у період вагітності обмежена. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив щодо репродуктивної токсичності. Однак через відсутність досліджень дії на організм людини та на основі експериментальних даних, які вказують на ризик пошкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, левофлоксацин не можна призначати вагітним (див. розділ «Протипоказання»).

Період годування груддю.

Левофлоксацин протипоказаний жінкам, які годують груддю. Недостатньо інформації про екскрецію левофлоксацину у грудне молоко, хоча інші фторхінолони проникають у грудне молоко. Через відсутність досліджень дії на організм людини та на основі експериментальних даних, які вказують на ризик пошкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, левофлоксацин не можна призначати жінкам, які годують груддю (див. розділ «Протипоказання»).

Фертильність.

Левофлоксацин не спричиняє погіршення фертильності або репродуктивної функції у тварин.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Деякі побічні реакції (наприклад, запаморочення/вертиго, сонливість, порушення зору) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрації уваги і швидкість його реакції і, таким чином, зумовлювати підвищений ризик у ситуаціях, коли ці якості мають особливо велике значення (наприклад, при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами).

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат  вводити внутрішньовенно повільно 1–2 рази на добу. Дозування залежить від типу та тяжкості інфекції, а також від чутливості до препарату можливого збудника. Лікування  левофлоксацином  після початкового використання його внутрішньовенної форми може бути завершене застосуванням пероральної форми за умови прийнятності такого лікування для конкретного пацієнта. З урахуванням біологічної еквівалентності пероральної та парентеральної форм можливе однакове дозування.

Для лікування дорослих із нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хвилину, зазвичай рекомендують наступні дози препарату (див. Таблиця 3).

Таблиця 3

Показання

Добова доза, мг

Кількість введень на добу

(відповідно до ступеня тяжкості)

Загальна тривалість лікування1

(відповідно до ступеня тяжкості)

Негоспітальна пневмонія

500

1-2 рази

7-14 днів

Пієлонефрит

500

1 раз

7-10 днів

 

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів

500

1 раз

7-14 днів

 

 

Хронічний бактеріальний простатит

500

1 раз

28 днів

Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин

500

1-2 рази

7-14 днів

Легенева форма сибірської виразки

500  

1 раз на добу

8 тижнів

1 Відповідно до стану пацієнта через кілька днів  (зазвичай через 2–4 дні) можливий перехід від початкового внутрішньовенного введення до перорального прийому  у тому ж дозуванні.

Таблиця 4

Дозування для дорослихпацієнтів із порушеннями функції нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв

Кліренс креатиніну, мл/хв

Режим дозування

(залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми)

50‒20

 

250 мг/24 години

500 мг/24 години

500 мг/12 годин

перша доза: 250 мг;

наступні:

125 мг/24 години

перша доза: 500 мг;

наступні:

250 мг/24 години

перша доза: 500 мг;

наступні:

250 мг/12 годин

19‒10

перша доза: 250 мг; наступні:

125 мг/48 годин

перша доза: 500 мг;

наступні:

125 мг/24 години

перша доза: 500 мг;

наступні:

125 мг/12 годин

< 10 (а також при гемодіалізі та ХАПД)1

перша доза: 250 мг; наступні:

125 мг/48 годин

перша доза: 500 мг;

наступні:

125 мг/24 години

перша доза: 500 мг;

наступні:

125 мг/24 години

1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

 

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці та виводиться здебільшого нирками.

Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби у корекції дози.

Розчин для внутрішньовенного введення Лефлоцин® вводятьповільно, внутрішньовенно, шляхом краплинної інфузії. Тривалість введення одного флакона препарату Лефлоцин® (100 мл розчину для внутрішньовенного введення із 500 мг левофлоксацину) повинна становити не менше 60 хвилин.

Несумісність з іншими інфузійними розчинами див. розділ «Несумісність», а щодо сумісності див. розділ «Особливі заходи безпеки».

 

Діти.

Застосування препарату Лефлоцин® протипоказано дітям та підліткам віком до
18 років, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.

 

Передозування.

Згідно з дослідженнями токсичності на тваринах або клінічними фармакологічними дослідженнями, проведеними при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, найбільш серйозні ознаки, яких слід очікувати після гострого передозування левофлоксацину, розчин для інфузій, є симптоми з боку центральної нервової системи, такі як сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, подовження інтервалу QT.

Під час постмаркетингових досліджень спостерігали такі побічні дії з боку центральної нервової системи, як сплутаність свідомості, конвульсії, галюцинації та тремор.

Лікування. У випадках передозування слід проводити симптоматичне лікування. Необхідно проводити моніторинг ЕКГ, оскільки існує можливість подовження інтервалу QT. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз і ХАПД неефективний для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

 

Побічні реакції.

Нижче вказані побічні реакції за системами органів та частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), невідомо (частоту не можна оцінити на підставі наявних даних). У межах кожної групи за частотою проявів небажані явища зазначені у порядку зменшення їхньої тяжкості.

Таблиця 5

Класи та системи органів

часто

нечасто

рідко

частота невідома

Інфекції та інвазії

 

грибкові інфекції, включаючи інфекції, спричинені грибками роду Candida;

резистентність патогенних мікроорганізмів

 

 

З боку кровоносної та лімфатичної систем

 

лейкопенія,

еозинофілія

тромбо-цитопенія,

нейтропенія

панцитопенія,

агранулоцитоз,

гемолітична анемія

З боку імунної системи

 

 

набряк Квінке,

підвищена чутливість  

(див. розділ «Особливості застосування»)

анафілактичний шок1,

анафілактоїдний шок1,

(див. розділ «Особливості застосування»)

Порушення обміну речовин і харчування

 

анорексія

гіпоглікемія,  особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет

(див. розділ «Особливості застосування»)

гіперглікемія,

гіпоглікемічна кома

(див. розділ «Особливості застосування»)

З боку психіки

безсоння

тривожність,

сплутаність свідомості,

нервозність

психотичні реакції (наприклад, із галюцинаціями, параноєю),

депресія,

ажитація,

порушення сну,

нічні жахи

психотичні розлади із загрозливою для пацієнта поведінкою, у тому числі суїцидальні думки або спроби самогубства

(див. розділ «Особливості застосування»)

З боку нервової системи

головний біль,

запаморочення

сонливість, тремор,

дисгевзія

судоми,

(див. розділ «Особливості застосування»),

парестезія

периферична сенсорна нейропатія

(див. розділ «Особливості застосування»);

периферична сенсорна моторна нейропатія

(див. розділ «Особливості застосування»);

паросмія, у тому числі аносмія;

дискінезія,

екстрапірамідальні розлади, агевзія,

непритомність,

доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія

З боку органів зору

 

 

порушення зору, такі як затуманений зір

(див. розділ «Особливості застосування»)

транзиторна втрата зору

(див. розділ «Особливості застосування»)

 

З боку органів слуху та вестибулярного апарату

 

вертиго

шум у вухах

втрата слуху, погіршення слуху

З боку серцево-судинної системи

 

 

тахікардія, відчуття серцебиття

шлуночкова тахікардія, що може призвести до зупинки серця;

шлуночкова аритмія та шлуночкова тахікардія типу «пірует» (спостерігається переважно у хворих із факторами ризику пролонгації інтервалу QT); подовження інтервалу QT, зареєстроване за допомогою ЕКГ

(див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»)

З боку судинної системи

стосуються тільки форми препарату для внутрішньо-венного введення:

флебіт

 

артеріальна гіпотензія

 

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

 

задишка

 

бронхоспазм, алергічний пневмоніт

З боку шлунково-кишкового тракту

діарея,

блювання,

нудота

біль в животі,

диспепсія,

метеоризм,

запор

 

геморагічна діарея, яка рідко може бути ознакою ентероколіту, включаючи псевдо-мембранозний коліт

(див. розділ «Особливості застосування»);

панкреатит

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

підвищення рівня печінкових ферментів (АлАТ/АсАТ, лужна фосфатаза, ГГТ)

підвищення рівня білірубіну в крові

 

жовтяниця і тяжкі ураження печінки, у тому числі випадки розвитку летальної гострої печінкової недостатності, насамперед, у хворих з тяжкими основними захворюваннями

(див. розділ «Особливості застосування»);

гепатит

З боку шкіри та підшкірних тканин2

 

висипання,

свербіж,

кропив’янка,

гіпергідроз

 

токсичний епідермальний некроліз,

синдром Стівенса-Джонсона,

поліморфна еритема,

реакції фото-сенсибілізації

(див. розділ «Особливості застосування»),

лейкоцито-кластичний васкуліт,

стоматит

З боку  опорно-рухової системи та сполучної тканини

 

артралгія, міалгія

ураження сухожиль (див. розділи «Особливості застосування» та «Протипоказан-ня»),

включаючи тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля);

м’язова слабкість, яка може мати значення у пацієнтів із  myasthenia gravis

(див. розділ «Особливості застосування»)

гострий некроз скелетних м’язів,

розрив сухожиль (наприклад, ахіллового сухожилля)

(див. розділи «Особливості застосування» та «Протипоказання»),

розрив зв’язок,

розрив м’язів, артрит

З боку сечовидільної системи

 

підвищення рівня креатиніну в крові

гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціаль-ного нефриту)

 

Загальні розлади та реакції в місці введення

стосуються тільки форми препарату для внутрішньо-венного введення:

реакція у місці інфузії (біль, почервоніння)

астенія

пірексія

біль (у тому числі біль у спині, грудній клітці та кінцівках)

1 Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після введення першої дози препарату.

2 Реакції слизових оболонок можуть іноді виникати навіть після введення першої дози препарату.

До інших побічних ефектів, пов’язаних із застосуванням фторхінолонів, належать напади порфірії у хворих на порфірію.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберiгати в недоступному для дiтей місці. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25  °С. Не захищений від світла розчин зберігати не бiльше 3 дiб.

 

Несумісність.

Розчин для інфузій Лефлоцин® 5 мг/мл не слід змішувати з гепарином чи лужними розчинами (наприклад, гідрокарбонатом натрію), з іншими лікарськими засобами, крім лікарських засобів, вказаних у розділі «Особливі заходи безпеки».

 

Упаковка.

По 50 мл, 100 мл, 150 мл, 200 мл у пляшці; по 1 пляшці у пачці. По 100 мл, 150 мл, 200 мл у контейнері; по 1 контейнеру у пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

ТОВ «Юрія-Фарм».

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10.

Производитель: Маклеодс Фармасьютікалс
от 145.40 грн
Производитель: Дарниця, ФФ, ПрАТ
от 156.70 грн
Производитель: Дарниця, ФФ, ПрАТ
от 159.70 грн
Производитель: Ананта Медікеар Лтд
от 195.10 грн
от 224.30 грн
Производитель: Ананта Медікеар Лтд
от 276.20 грн
Производитель: Здоров'я, ФК, ТОВ
от 87.80 грн
Производитель: Салютаріс, ФК, ТОВ
от 96.60 грн
Производитель: Стада Арцнайміттель АГ
от 126.70 грн
Производитель: Артеріум Корпорація
от 133.90 грн
Производитель: Амакса Фарма Лтд
от 134.90 грн
Производитель: Сан Фарма
от 151.90 грн
Производитель: Здоров'я, ФК, ТОВ
от 153.40 грн
Производитель: Органосин Лайф Саєнсиз
от 162.30 грн
Производитель: Салютаріс, ФК, ТОВ
от 178.40 грн
Производитель: Сентісс Фарма Пвт. Лтд.
от 186.50 грн
Производитель: Нобель Фарма
от 192.30 грн
Производитель: Артеріум Корпорація
от 200.00 грн
Производитель: Амакса Фарма Лтд
от 208.40 грн
Производитель: Амакса Фарма Лтд
от 211.50 грн
Производитель: Органосин Лайф Саєнсиз
от 249.70 грн
Производитель: Астрафарм, ТОВ
от 280.00 грн
Производитель: Абрил Формулейшнз Пвт. Лтд
от 336.50 грн
Производитель: Фармасайнс Інк.
от 199.70 грн
Производитель: Санофі
от 251.10 грн
Производитель: Сандоз
от 339.70 грн
Цены на сайте интернет-аптеки lf.ua могут отличаться от цен в аптеках сети Линда-Фарм и актуальны только при условии заказе через интернет-аптеку lf.ua. Обратите внимание, что лекарственное средство может быть рецептурным и на него нужен рецепт врача.
Меню