ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
БІСАКОДИЛ
(BISACODYL)
Склад:
діюча речовина:бісакодил;
1 супозиторій містить бісакодилу 0,01 г (10 мг);
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, твердий жир.
Лікарська форма. Супозиторії ректальні.
Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії білого або кремового кольору, кулеподібної форми.
Фармакотерапевтична група. Контактні проносні засоби. Код АТХ А06А В02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Викликає подразнення рецепторного апарату кишки, має безпосередній вплив на слизову оболонку кишечника, посилює його перистальтику і підвищує секрецію слизу в товстому кишечнику. Дія настає протягом першої години.
Фармакокінетика. Бісакодил – проносний засіб, що стимулює перистальтику товстої кишки шляхом подразнювальної дії на слизову оболонку або прямої стимуляції нервових закінчень у підслизовому та слизовому нервових сплетіннях.
Бісакодил погано абсорбується зі шлунково-кишкового тракту і сам впливає на абсорбцію електролітів. У результаті цього підвищений осмотичний тиск у просвіті кишечнику утримує більшу кількість води, що має наслідком пом’якшення випорожнень і полегшення їх пасажу у товстій кишці. Крім того, збільшується об’єм випорожнень, що стимулює перистальтику та полегшує дефекацію.
Бактеріальні ферменти товстої кишки метаболізують бісакодил до активної сполуки – дифенолу, який підлягає кон’югації під час першого проходження через печінку з глюкуроновою або сірчаною кислотою та повертається у кишечник через ентерогепатичну циркуляцію. Цей процес пролонгує дію препарату.
Абсорбція бісакодилу після інтраректального застосування мінімальна. Абсорбований бісакодил підлягає деацетилюванню у печінці з утворенням фенолового похідного, що згодом виводиться із сечею. Частка, що залишилась у товстій кишці, виводиться з калом.
Клінічні характеристики.
Показання.
Короткочасне симптоматичне лікування запорів, у тому числі звичних запорів і хронічних запорів у лежачих пацієнтів і пацієнтів літнього віку; перед діагностичними процедурами, хірургічними та акушерськими втручаннями, а також у перед- та післяопераційний період.
Протипоказання.
Кишкова непрохідність; обструкція кишечнику; гострі захворювання органів черевної порожнини, включаючи апендицит та гострі запальні захворювання кишечнику; перитоніт; біль у животі; нудота і блювання невідомої етіології; защемлена грижа; шлунково-кишкові геморагії; спастичний запор; карцинома кишечнику; коліт; гострий проктит; гострі геморагії; захворювання прямої кишки; маткові кровотечі; цистит; тяжка дегідратація; анальні тріщини або виразковий проктит з пошкодженням слизової оболонки; підвищена чутливість до бісакодилу та до інших компонентів препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Бісакодил посилює дію серцевих глікозидів через зниження рівня калію у сироватці крові. Він також посилює калійуретичну дію діуретиків і глюкокортикоїдів.
Особливості застосування.
Як і інші проносні засоби, Бісакодил не слід застосовувати постійно протягом більше 5 днів без з’ясування причини запору. Тривале та надмірне застосування препарату може спричиняти порушення балансу електролітів та рідини, а також гіпокаліємію. Тривале застосування може мати наслідком формування звикання, коли акт дефекації буде можливий лише після застосування проносного засобу.
Часте застосування Бісакодилу у пацієнтів літнього віку може посилювати астенію, спричинювати ортостатичну гіпотензію та розлади координації рухів, пов’язані з втратою електролітів. Препарат може зменшувати рівень калію у сироватці крові.
Запаморочення та синкопе може спостерігатися під час випорожнення, дефекаційне синкопе та судинна реакція можуть виникати під час абдомінального болю, що може бути пов’язано із запором, який спонукав приймати проносний засіб.
Були окремі повідомлення про абдомінальний біль та діарею з домішками крові, що спостерігалися при прийомі Бісакодилу, причина яких може бути пов’язана з ішемією слизової оболонки кишечнику.
Супозиторії не рекомендовано застосовувати пацієнтам з анальними тріщинами, проктитом та виразковим гемороєм, оскільки це може призвести до болісних відчуттів та місцевого подразнення. Не застосовувати пацієнтам з обструктивними захворюваннями кишечнику або гострими станами, такими як апендицит, а також пацієнтам із запальними захворюваннями кишечнику.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Бісакодил не рекомендується застосовувати у період вагітності, особливо у І триместрі, крім випадків, коли очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плода, і лише за призначенням лікаря. Достатньої кількості контрольованих клінічних досліджень у вагітних не проводилось.
Бісакодил не рекомендується застосовувати у період годування груддю, крім випадків, коли очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плода, і лише за призначенням лікаря. Невідомо, чи екскретується бісакодил у грудне молоко.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Перед застосуванням супозиторія необхідно:
– по лінії перфорації блістерної упаковки відірвати один супозиторій у первинній упаковці;
– далі необхідно потягнути за краї плівки, розриваючи її у різні боки, і звільнити супозиторій від первинної упаковки.
Препарат призначений для ректального застосування.
Бісакодил застосовувати лише для лікування дорослих пацієнтів: 1 супозиторій 1 раз на день, зазвичай вранці. Лікування триває не більше 7 днів.
Діти.
Препарат не застосовувати дітям.
Передозування.
Застосування Бісакодилу у високих дозах може призводити до діареї, абдомінальних спазмів і клінічно значущої втрати калію та електролітів. Інколи можуть виникати атонія кишечнику та застійне запалення прямої кишки.
Тривале застосування проносних засобів може спричиняти хронічну діарею, абдомінальний біль, гіпокаліємію, вторинний гіперальдостеронізм та нефролітіаз. Як наслідок гіпокаліємії були повідомлення про випадки ушкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м’язову слабкість.
Лікування: замісна терапія рідинами та корекція електролітного дисбалансу (особливо гіпокаліємії).
Побічні реакції.
З боку імунної системи: гіперчутливість та алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілактоїдні реакції.
З боку шлунково-кишкового тракту: дискомфорт, біль, спазми у животі, нудота та діарея (що можуть спричиняти надмірну втрату води та електролітів, особливо калію, найчастіше при тривалому застосуванні або передозуванні); блювання, проктит, запалення слизової оболонки прямої кишки, атонія кишечнику, гіпокаліємія; місцеве подразнення анальної зони (біль, печіння, кровотеча); коліт.
Як наслідок дегідратації можуть виникнути слабкість м’язів, судоми, артеріальна гіпотензія.
Термін придатності.3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка.
По 5 супозиторіїв у блістері; по 2 блістери у пачці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник. Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.
ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению лекарственного средства
БиСАКОДИЛ
(BISACODYL)
Состав:
действующее вещество: бисакодил;
1 суппозиторий содержит бисакодила 0,01 г (10 мг);
вспомогательные вещества: кремния диоксид коллоидный безводный, твердый жир.
Лекарственная форма. Суппозитории ректальные.
Основные физико-химические свойства: суппозитории белого или кремового цвета, пулеобразной формы.
Фармакотерапевтическая группа. Контактные слабительные средства.
Код АТХ А06А В02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика. Вызывает раздражение рецепторного аппарата кишки, оказывает непосредственное влияние на слизистую оболочку кишечника, усиливает его перистальтику и повышает секрецию слизи в толстом кишечнике. Действие наступает в течение первого часа.
Фармакокинетика. Бисакодил – слабительное средство, стимулирующее перистальтику толстой кишки путем раздражающего действия на слизистую оболочку или прямой стимуляции нервных окончаний в подслизистом и слизистом нервных сплетениях.
Бисакодил плохо абсорбируется из желудочно-кишечного тракта и сам влияет на абсорбцию электролитов. В результате этого повышенное осмотическое давление в просвете кишечника задерживает большее количество воды, что влечет смягчение испражнений и облегчение их пассажа в толстой кишке. Кроме того, увеличивается объем испражнений, что стимулирует перистальтику и облегчает дефекацию.
Бактериальные ферменты толстой кишки метаболизируют бисакодил до активного соединения – дифенола, подлежащего конъюгации во время первого прохождения через печень с глюкуроновой или серной кислотой и возвращается в кишечник через энтерогепатическую циркуляцию. Этот процесс пролонгирует действие препарата.
Абсорбция бисакодила после интраректального применения минимальна. Абсорбированный бисакодил подлежит деацетилированию в печени с образованием фенолового производного, который впоследствии выводится с мочой. Часть, которая осталась в толстой кишке, выводится с калом.
Клинические характеристики.
Показания.
Кратковременное симптоматическое лечение запоров, в том числе обычных запоров и хронических запоров у лежачих пациентов и пациентов пожилого возраста, перед диагностическими процедурами, хирургическими и акушерскими вмешательствами, а также в пред- и послеоперационный период.
Противопоказания.
Кишечная непроходимость; обструкция кишечника; острые заболевания органов брюшной полости, включая аппендицит и острые воспалительные заболевания кишечника; перитонит; боль в животе; тошнота и рвота неизвестной этиологии; ущемленная грыжа; желудочно-кишечные геморрагии; спастический запор; карцинома кишечника; колит; острый проктит; острые геморрагии; заболевания прямой кишки; маточные кровотечения; цистит; тяжелая дегидратация; анальные трещины или язвенный проктит с повреждением слизистой оболочки; повышенная чувствительность к бисакодилу и к другим компонентам препарата.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Бисакодил усиливает действие сердечных гликозидов из-за снижения уровня калия в сыворотке крови. Он также усиливает калийуретическое действие диуретиков и глюкокортикоидов.
Особенности применения.
Как и другие слабительные средства, Бисакодил не следует применять постоянно в течение более 5 дней без выяснения причины запора. Длительное и чрезмерное применение препарата может вызвать нарушение баланса электролитов и жидкости, а также гипокалиемию. Длительное применение может привести формирование привыкания, когда акт дефекации будет возможен только после применения слабительного средства.
Частое применение Бисакодила у пациентов пожилого возраста может усиливать астению, вызывать ортостатическую гипотензию и нарушения координации движений, связанные с потерей электролитов. Препарат может снижать уровень калия в сыворотке крови.
Головокружения и обмороки могут наблюдаться во время опорожнения, дефекационный синкопе и сосудистая реакция могут возникать при абдоминальной боли, что может быть связано с запором, который побудил принимать слабительное.
Были отдельные сообщения об абдоминальной боли и диарее с примесями крови, наблюдавшихся при приеме Бисакодила, причина которых может быть связана с ишемией слизистой оболочки кишечника.
Суппозитории не рекомендуется применять пациентам с анальными трещинами, проктитом и язвенным геморроем, поскольку это может привести к болезненным ощущениям и местному раздражению. Не использовать пациентам с обструктивными заболеваниями кишечника или острыми состояниями, такими как аппендицит, а также пациентам с воспалительными заболеваниями кишечника.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Бисакодил не рекомендуется применять в период беременности, особенно в I триместре, кроме случаев, когда ожидаемая польза для матери будет превышать потенциальный риск для плода, и только по назначению врача. Достаточного количества контролируемых клинических исследований у беременных не проводилось.
Бисакодил не рекомендуется применять в период кормления грудью, кроме случаев, когда ожидаемая польза для матери будет превышать потенциальный риск для плода, и только по назначению врача. Неизвестно, экскретируется ли бисакодил в грудное молоко.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Препарат не влияет на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.
Способ применения и дозы.
Перед применением суппозитория необходимо:
– по линии перфорации блистерной упаковки оторвать один суппозиторий в первичной упаковке;
– далее необходимо потянуть за края пленки, разрывая ее в разные стороны, и освободить суппозиторий от первичной упаковки.
Препарат предназначен для ректального применения.
Бисакодил применять только для лечения взрослых пациентов: 1 суппозиторий 1 раз в день, обычно утром. Лечение длится не более 7 дней.
Дети.
Препарат не применять детям.
Передозировка.
Применение Бисакодила в высоких дозах может приводить к диарее, абдоминальным спазмам и клинически значимой потере калия и электролитов. Иногда могут возникать атония кишечника и застойное воспаление прямой кишки.
Длительное применение слабительных средств может вызывать хроническую диарею, абдоминальную боль, гипокалиемию, вторичный гиперальдостеронизм и нефролитиаз. Как следствие гипокалиемии были сообщения о случаях повреждения почечных канальцев, метаболическом алкалозе и мышечной слабости.
Лечение: заместительная терапия жидкостями и коррекция электролитного дисбаланса (особенно гипокалиемии).
Побочные реакции.
Со стороны иммунной системы: гиперчувствительность и аллергические реакции, включая ангионевротический отек и анафилактические реакции.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: дискомфорт, боль, спазмы в животе, тошнота и диарея (которые могут вызывать чрезмерную потерю воды и электролитов, особенно калия, наиболее часто при длительном применении или передозировке); рвота, проктит, воспаление слизистой оболочки прямой кишки, атония кишечника, гипокалиемия; местное раздражение анальной зоны (боль, жжение, кровотечение); колит.
Как следствие дегидратации могут возникнуть слабость мышц, судороги, артериальная гипотензия.
Срок годности.3 года.
Условия хранения.
Хранить в недоступном для детей месте в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 оС.
Упаковка.
По 5 суппозиториев в блистере, по 2 блистера в пачке.
Категория отпуска. Без рецепта.
Производитель. Частное акционерное общество «Лекхим-Харьков».
Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.
Украина, 61115, Харьковская обл., город Харьков, улица Северина Потоцкого, дом 36.
