ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
БІКАЛУТАМІД-ВІСТА
(BICALUTAMIDE-VISTA)
Склад:
діюча речовина: bicalutamide;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 50 мг бікалутаміду;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, кросповідон, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, оболонка: лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол (ПЕГ 4000).
Лікарськаформа. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою; на одному боці таблеток гравіювання «ВСМ 50».
Фармакотерапевтичнагрупа. Антиандрогенні засоби. Код АТХ L02B B03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Бікалутамід є нестероїдним антиандрогеном, що не має іншого впливу на ендокринну систему. Препарат зв’язується з андрогенними рецепторами, не активуючи експресію генів, таким чином пригнічуючи андрогенні стимули. В результаті пригнічення спостерігається регресія пухлини передміхурової залози. При відміні бікалутаміду у певної частини пацієнтів може виникнути синдром відміни.
Бікалутамід є рацемічною сумішшю із антиандрогенною активністю, представлений майже виключно (R)-енантіомером.
Фармакокінетика.
Абсорбція та розподіл
Бікалутамід добре всмоктується після перорального прийому. Немає доказів клінічно значимого ефекту прийому їжі на біодоступність препарату.
(S)-енантіомер дуже швидко виводиться порівняно із (R)-енантіомером; період напіввиведення останнього з плазми становить приблизно 1 тиждень.
При щоденному застосуванні бікалутаміду (R)-енантіомер через його тривалий період напіввиведення кумулюється у плазмі в 10-кратній концентрації.
Плато концентрації (R)-енантіомера на рівні приблизно 9 мкг/мл спостерігається при застосуванні денної дози 50 мг бікалутаміду. У стабільній фазі на частку переважно активного (R)-енантіомера припадає 99 % загальної кількості циркулюючих енантіомерів.
Фармакокінетика (R)-енантіомера не залежить від віку, наявності ураження нирок або легкого чи помірного ураження печінки. Існують докази, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки (R)-енантіомер повільніше елімінується із плазми.
Бікалутамід має високий ступінь зв’язування з білками (рацемат – 96 % (R)-енантіомер – > 99 %) та інтенсивно метаболізується (шляхом оксидації та глюкуронізації), його метаболіти однаковою мірою виділяються з сечею та жовчю.
У ході клінічного дослідження середня концентрація (R)-бікалутаміду у спермі чоловіків, які отримували бікалутамід у дозі 150 мг, становила 4,9 мкг/мл. Кількість бікалутаміду, яка потенційно потрапляє в організм жінки під час статевих зносин, є низькою та може становити приблизно 0,3 мкг/мл. Цей рівень є нижчим за той, що у лабораторних тварин призводить до зміни потомства.
Клінічні характеристики.
Показання.
Рак передміхурової залози (пізні стадії) у комбінації з терапією аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону чи хірургічною кастрацією.
Протипоказання.
Бікалутамід протипоказаний для застосування жінкам та дітям.
Бікалутамід не слід призначати пацієнтам, у яких спостерігалися реакції гіперчутливості до діючої речовини чи будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу препарату.
Протипоказане одночасне застосування бікалутаміду із терфенадином, астемізолом чи цизапридом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не існує доказів фармакодинамічної чи фармакокінетичної взаємодії бікалутаміду та аналогів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.
Дослідження іnvitro показали, що R-бікалутамід є інгібітором CYP 3A4 та виявляє менший інгібіторний ефект на активність CYP 2С9, 2С19 та 2D6.
Хоча клінічні дослідження, у ході яких застосовували антипірин як маркер активності цитохрому Р450 (CYP), не свідчать про потенційну взаємодію із бікалутамідом, середня концентрація мідазоламу (площа під фармакокінетичною кривою) збільшилась до 80 % після одночасного його застосування протягом 28 днів із бікалутамідом. Для препаратів з вузьким терапевтичним діапазоном таке підвищення може мати велике значення. Тому одночасне застосування із терфенадином, астемізолом та цизапридом є протипоказаним. Також бікалутамід слід з обережністю застосовувати із такими сполуками, як циклоспорини та блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зменшенні дози цих препаратів, особливо якщо є ознаки посилення впливу препарату чи виникають побічні ефекти у результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендують проводити ретельне спостереження за його концентрацією у плазмі та за клінічним станом пацієнта після початку чи припинення лікування бікалутамідом.
З обережністю слід призначати бікалутамід при застосуванні препаратів, які можуть пригнічувати окислення препарату (таких як циметидин, кетоконазол). Теоретично це може призвести до підвищення концентрації бікалутаміду у плазмі, що може зумовити посилення побічних ефектів препарату.
Дослідження іnvitro показали, що бікалутамід може витісняти кумариновий антикоагулянт варфарин із ділянок його зв’язування з білками. Тому у разі призначення бікалутаміду пацієнтам, які вже отримують кумаринові антикоагулянти, рекомендують проводити ретельний моніторинг протромбінового часу.
Особливості застосування.
Лікування препаратом Бікалутамід-Віста слід починати під безпосереднім наглядом лікаря.
Бікалутамід активно метаболізується в печінці. Деякі дані дають підставу вважати, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки виведення препарату уповільнюється, а це може привести до кумуляції бікалутаміду. Тому бікалутамід слід застосовувати з обережністю пацієнтам із помірними чи тяжкими ураженнями печінки.
Через можливість змін функції печінки слід періодично проводити контроль печінкових проб. Більшість змін спостерігаються протягом перших 6 місяців застосування бікалутаміду.
Зрідка при застосуванні бікалутаміду спостерігають тяжкі зміни, повідомлялось навіть про смертельні випадки. Якщо спостерігаються тяжкі зміни функції печінки, лікування бікалутамідом слід припинити.
У чоловіків, які приймають агоністи рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, спостерігається зменшення толерантності до глюкози. Це може проявитися цукровим діабетом або втратою глікемічного контролю у пацієнтів з уже виявленим діабетом. У зв’язку з цим слід приділити увагу моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів, які отримують бікалутамід у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.
Показано, що бікалутамід пригнічує активність цитохрому Р450 (CYP 3A4), тому слід проявляти обережність у разі одночасного його призначення із препаратами, що метаболізуються переважно CYP 3A4.
Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Бікалутамід протипоказаний для застосування жінкам. Його протипоказано призначати у період вагітності чи годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Немає даних, що бікалутамід порушує цю здатність.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі пацієнти чоловічої статі, включаючи пацієнтів літнього віку: перорально по 1 таблетці 50 мг один раз на добу. Лікування бікалутамідом слід починати щонайменше за 3 дні до початку терапії аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону або одночасно із хірургічною кастрацією.
Ниркова недостатність: пацієнтам з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.
Печінкова недостатність: пацієнтам із легкою печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. У пацієнтів із помірною чи тяжкою печінковою недостатністю може спостерігатися підвищене накопичення препарату.
Діти. Бікалутамід протипоказаний для застосування дітям.
Передозування.
Немає даних щодо передозування у людей. Специфічного антидоту не існує; лікування симптоматичне. Діаліз може бути неефективним, оскільки бікалутамід значною мірою зв’язується з білками та не виявляється у незміненому вигляді у сечі. При передозуванні показана загальна підтримувальна терапія, включаючи моніторинг життєво важливих показників.
Побічні реакції.
Побічні реакції зазначено за частотою: дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100, <1/10), нечасті (≥1/1000, ≤1/100), рідкі (≥1/10 000, ≤1/1000), дуже рідкі (≤1/10 000), частота невідома (на основі доступних даних неможливо встановити частоту виникнення).
|
Система органів
|
Частота
|
Побічна реакція
|
|
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
|
Дуже часті
|
Анемія
|
|
Порушення з боку імунної системи
|
Нечасті
|
Гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка
|
|
Порушення метаболізму та харчування
|
Часті
|
Зменшення апетиту
|
|
Психічні розлади
|
Часті
|
Зниження лібідо, депресія
|
|
Порушення з боку нервової системи
|
Дуже часті
|
Запаморочення
|
|
Часті
|
Сонливість
|
|
Порушення з боку серця
|
Часті
|
Інфаркт міокарда (є повідомлення про летальний випадок)4, серцева недостатність4
|
|
Судинні порушення
|
Дуже часті
|
Припливи
|
|
Порушення з боку середостіння, грудної клітки та дихальної системи
|
Нечасті
|
Інтерстиціальна легенева хвороба. Є повідомлення про летальні випадки.
|
|
Порушення з боку травної системи
|
Дуже часті
|
Біль у животі, запор, нудота
|
|
Часті
|
Диспепсія, метеоризм
|
|
Гепатобіліарні розлади
|
Часті
|
Гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ1
|
|
Рідкі
|
Печінкова недостатність2. Є повідомлення про летальні випадки.
|
|
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини
|
Часті
|
Алопеція, гірсутизм/відновлення росту волосся, сухість шкіри, свербіж, висип
|
|
Порушення з боку нирок та сечовидільної системи
|
Дуже часті
|
Гематурія
|
|
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз
|
Дуже часті
|
Гінекомастія та болючість молочних залоз3
|
|
Часті
|
Еректильна дисфункція
|
|
Загальні порушення та стан місця введення
|
Дуже часті
|
Астенія, набряк
|
|
Часті
|
Біль у грудях
|
|
Обстеження
|
Часті
|
Збільшення маси тіла
|
1 Зміни з боку печінки рідко є тяжкими та часто минають або слабшають при продовженні лікування чи після його припинення.
2 Печінкова недостатність зрідка відмічалася у пацієнтів, які приймали бікалутамід, проте причинно-наслідковий зв’язок із препаратом точно не встановлений. Слід розглянути доцільність періодичного контролю функції печінки.
3 Може зменшитись при супутній кастрації.
4 Спостерігалося під час фармако-епідеміологічного дослідження застосування агоністів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону та антиандрогенів для лікування раку передміхурової залози. Ризик збільшувався, якщо бікалутамід 50 мг застосовували у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, проте збільшення ризику не було відмічено при застосуванні бікалутаміду 150 мг як монотерапії для лікування раку передміхурової залози.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Сінтон Хіспанія, С. Л. (Synthоn Hispaniа S.L.).
Місцезнаходження.
Пол. Лес Салінес, вул. К/Кастелло, 1, Сант Боі де Ллобрегат, Барселона, 08830, Іспанія.
