ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
АНОРО™ ЕЛЛІПТА™
(ANORO™ ELLIPTA™)
Cклад:
діючі речовини: умеклідиніум, вілантерол;
1 доза, що доставляється, містить: 55 мкг умеклідиніуму (у формі броміду) і 22 мкг вілантеролу (у формі трифенатату);
це відповідає попередньо розподіленій дозі 74,2 мкг умеклідиніуму броміду і 25 мкг вілантеролу (у формі трифенатату);
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; магнію стеарат.
Лікарська форма. Порошок для інгаляцій.
Основні фізико-хімічні властивості: пластиковий інгалятор зі світло-сірим корпусом, червоним ковпачком розпилювача та лічильником доз, упакований в лоток з фольги, що містить пакетик з вологопоглиначем. Лоток запаяний відривною кришкою. Інгалятор містить дві стрічки по 30 рівномірно розподілених блістерів, кожен з яких містить білий порошок.
Фармакотерапевтична група.Лікарські засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Адренергічні препарати в комбінації з антихолінергічними препаратами.
Код АТХ R03A L03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Умеклідиніум/вілантерол є комбінацією інгаляційного антагоніста мускаринового рецептора тривалої дії та бета2-адренергічного агоніста тривалої дії. Після пероральної інгаляції обидві сполуки діють місцево на дихальні шляхи, внаслідок чого відбувається розширення бронхів у результаті різних механізмів дії.
Умеклідиніум
Умеклідиніум є антагоністом мускаринових рецепторів тривалої дії (антихолінергічний засіб). Він є похідним хінуклідину з активністю щодо численних підтипів мускаринових рецепторів. Умеклідиніум чинить бронхорозширювальну дію шляхом конкурентного пригнічення зв’язування ацетилхоліну з мускариновими рецепторами гладеньких м’язів дихальних шляхів. Виявлена повільна оборотність на підтипі М3 мускаринових рецепторів людини in vitro і тривала дія in vivo при безпосередньому введенні в легені в доклінічних моделях.
Вілантерол
Вілантерол є селективним агоністом бета2-адренергічних рецепторів тривалої дії (бета2-адренергічний агоніст). Фармакологічний вплив бета2-адренергічних агоністів, включаючи вілантерол, принаймні частково пояснюється стимуляцією внутрішньоклітинної аденілатциклази, ферменту, який каталізує перетворення аденозинтрифосфату (АТФ) на циклічний-3', 5'-аденозинмонофосфат (цAMФ). Підвищені рівні цАМФ викликають розслаблення гладеньких м’язів бронхів і пригнічують вивільнення медіаторів гіперчутливості негайного типу з клітин, особливо з опасистих клітин.
Фармакокінетика.
Коли комбінацію умеклідиніуму та вілантеролу вводили інгаляційно, фармакокінетика кожного компонента була подібна фармакокінетиці, що спостерігалася при застосуванні кожної активної речовини нарізно. Отже, у фармакокінетичних цілях кожен компонент може розглядатися окремо.
Абсорбція.
Умеклідиніум
Після введення умеклідиніуму у вигляді інгаляцій здоровим добровольцям Cmax спостерігалося через 5-15 хвилин. Абсолютна біодоступність умеклідиніуму, введеного у вигляді інгаляцій, становила в середньому 13% від дози з незначним внеском від пероральної абсорбції. Після повторної дози умеклідиніуму, введеного у вигляді інгаляцій, рівноважний стан досягався протягом 7-10 днів з 1,5-1,8-кратним накопиченням.
Вілантерол
Після введення вілантеролу у вигляді інгаляцій здоровим добровольцям Cmax спостерігалося через 5-15 хвилин. Абсолютна біодоступність вілантеролу, введеного у вигляді інгаляцій, становила 27% з незначним внеском від пероральної абсорбції. Після повторної дози вілантеролу, введеного у вигляді інгаляцій, рівноважний стан досягався протягом 6 днів з 2,4-кратним накопиченням.
Розподіл.
Умеклідиніум
Після внутрішньовенного введення здоровим добровольцям середній об’єм розподілу становив 86 літрів. In vitro зв’язування з білками плазми крові людини становило в середньому 89%.
Вілантерол
Після внутрішньовенного введення здоровим добровольцям середній об’єм розподілу в рівноважному стані становив 165 літрів. In vitro зв’язування з білками плазми крові людини становило в середньому 94%.
Біотрансформація.
Умеклідиніум
In vitro дослідження показали, що умеклідиніум головним чином метаболізується цитохромом P450 2D6 (CYP2D6) і є субстратом для переносника Р-глікопротеїну (P-gp). Первинні метаболічні шляхи для умеклідиніуму є окисними (гідроксилювання, О-деалкілування) з подальшою кон’югацією (глюкуронізація тощо), що призводить до утворення низки метаболітів, або зі зниженою фармакологічною активністю, або з невстановленою фармакологічною активністю. Системний вплив метаболітів є низьким.
Вілантерол
In vitro дослідження показали, що вілантерол головним чином метаболізується цитохромом Р450 3А4 (CYP3A4) і є субстратом для переносника P-gp. Основними метаболічними шляхами для вілантеролу є О-деалкілування з подальшим утворенням ряду метаболітів зі значно зменшеною активністю щодо бета1- і бета2-адренорецепторів. Плазмовий метаболічний профіль після перорального застосування вілантеролу в радіоізотопному дослідженні у людини відповідає високому метаболізму першого проходження. Системний вплив метаболітів є низьким.
Виведення.
Умеклідиніум
Плазмовий кліренс після внутрішньовенного введення становив 151 літр/годину. Після внутрішньовенного введення приблизно 58% введеної міченої дози (або 73% виявленої радіоактивності) виводилися з організму з фекаліями через 192 години після введення дози. Із сечею виводиться 22% введеної міченої дози через 168 годин (27% виявленої радіоактивності). Виведення матеріалу, пов’язаного з лікарським засобом, з фекаліями після внутрішньовенного введення свідчить про секрецію у жовч. Після перорального введення у здорових чоловіків-добровольців загальна радіоактивність виводилася з організму переважно з фекаліями (92% введеної міченої дози або 99% виявленої радіоактивності) через 168 годин після введення дози. Менше 1% перорально введеної дози (1% виявленої радіоактивності) виводилося з організму із сечею, що свідчить про незначну абсорбцію після перорального застосування. Період напіввиведення умеклідиніуму після введення у вигляді інгаляції протягом 10 днів становив у середньому 19 годин у здорових добровольців, причому 3-4% виводилося з організму у незміненому вигляді із сечею у рівноважному стані.
Вілантерол
Плазмовий кліренс вілантеролу після внутрішньовенного введення становив 108 літрів/годину. Після перорального введення міченого вілантеролу було виявлено 70% міченої дози у сечі і 30% - у фекаліях. Первинним виведенням вілантеролу є метаболізм із наступним виділенням метаболітів із сечею і фекаліями. Період напіввиведення вілантеролу після введення у вигляді інгаляції протягом 10 днів становив у середньому 11 годин.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку (> 65 років)
Фармакокінетичний аналіз популяції показав, що фармакокінетика умеклідиніуму і вілантеролу була схожа у пацієнтів з ХОЗЛ віком від 65 років і пацієнтів віком до 65 років.
Порушення функції нирок. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю не було виявлено жодних ознак збільшення системного впливу умеклідиніуму або вілантеролу (Cmax і AUC) після введення умеклідиніуму/вілантеролу, де доза умеклідиніуму перевищувала рекомендовану дозу у два рази, а вілантерол застосовували у рекомендованій дозі, без жодних ознак зміненого зв’язування з білками плазми між пацієнтами з тяжкою нирковою недостатністю порівняно зі здоровими добровольцями.
Порушення функції печінки. У пацієнтів з помірними порушеннями печінки (клас B за класифікацією Чайлда-П’ю) не спостерігалося жодних ознак збільшення системного впливу умеклідиніуму або вілантеролу (Cmax і AUC) після введення умеклідиніуму/вілантеролу, де доза умеклідиніуму перевищувала рекомендовану дозу у два рази, а вілантерол застосовували у рекомендованій дозі, без жодних ознак зміненого зв’язування з білками плазми у пацієнтів з помірними порушеннями печінки порівняно зі здоровими добровольцями. Застосування умеклідиніуму/вілантеролу не оцінювали у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю.
Інші особливі групи
Фармакокінетичний аналіз популяції показав, що не потрібно жодного коригування дози для умеклідиніуму або вілантеролу залежно від віку, раси, статі, використання інгаляційних кортикостероїдів або маси тіла пацієнта. Дослідження, проведене для повільних метаболізаторів CYP2D6, не виявило жодних ознак клінічно значущого ефекту генетичного поліморфізму CYP2D6 щодо системного впливу умеклідиніуму.
Клінічні характеристики.
Показання.
Для підтримуючої бронхолітичної терапії з метою полегшення симптомів у дорослих пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до активних речовин або до будь-якої з допоміжних речовин.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Бета-адреноблокатори
Лікарські засоби, що містять бета-адреноблокатори, можуть послабити або антагонізувати ефект бета2-адренергічних агоністів, таких як вілантерол. Слід уникати одночасного застосування як неселективних, так і селективних бета-адреноблокаторів, якщо тільки немає вагомих причин для їх застосування.
Взаємодії на основі метаболізму і транспортування
Вілантерол є субстратом цитохрому P450 3A4 (CYP3A4). Одночасне застосування сильнодіючих інгібіторів CYP3A4 (таких як кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір, телітроміцин) може пригнічувати метаболізм і збільшувати системний вплив вілантеролу. Одночасне застосування з кетоконазолом (400 мг) у здорових добровольців збільшувало середні показники AUC(0-t) і Cmax вілантеролу на 65% і 22% відповідно. Підвищення дії вілантеролу не було пов’язано зі збільшенням системних впливів, пов’язаних із бета-адреноблокаторами, не впливало на частоту серцевих скорочень, рівень калію у крові або інтервал QT (коригований інтервал розрахований по формулі Фредеріка). Слід бути обережним при одночасному застосуванні умеклідиніуму/вілантеролу з кетоконазолом та іншими відомими сильнодіючими інгібіторами CYP3A4, оскільки є потенціал для збільшення системного впливу вілантеролу, що може призвести до підвищення ризику розвитку небажаних реакцій. Верапаміл, помірний інгібітор CYP3A4, істотно не впливає на фармакокінетику вілантеролу.
Умеклідиніум є субстратом цитохрому P450 2D6 (CYP2D6). Фармакокінетику умеклідиніуму у рівноважному стані оцінювали у здорових добровольців, які мають дефіцит CYP2D6 (повільні метаболізатори). Не спостерігалося жодного впливу на AUC або Cmax умеклідиніуму при дозі, що перевищує норму у 8 разів. Приблизно 1,3-кратне збільшення AUC умеклідиніуму спостерігалося при дозі, що перевищує норму у 16 разів, без впливу на Cmax умеклідиніуму. На основі величини цих змін не очікується клінічно значущих лікарських взаємодій при одночасному введенні умеклідиніуму/вілантеролу з інгібіторами CYP2D6 або при введенні пацієнтам з генетично дефіцитною активністю CYP2D6 (повільні метаболізатори).
Як умеклідиніум, так і вілантерол є субстратами переносника Р-глікопротеїну (P‑gp). Вплив помірного P-gp інгібітору верапамілу (240 мг один раз на добу) на фармакокінетику умеклідиніуму і вілантеролу у рівноважному стані оцінювали у здорових добровольців. Будь-якого впливу верапамілу не спостерігалося на Cmax умеклідиніуму або вілантеролу. Приблизно 1,4-кратне збільшення AUC умеклідиніуму спостерігалося за відсутності впливу на AUC вілантеролу. На основі величини цих змін не очікується клінічно значущих лікарських взаємодій при одночасному введенні умеклідиніуму/вілантеролу з інгібіторами P-gp.
Інші антимускаринові засоби і симпатоміметики
Одночасне застосування умеклідиніуму/вілантеролу з іншими мускариновими антагоністами тривалої дії, бета2-адренергічними агоністами тривалої дії або лікарськими засобами, що містять будь-який з цих засобів, не досліджували. Таке застосування не рекомендується, оскільки це може посилити відомі побічні реакції інгаляційних мускаринових антагоністів або бета2-адренергічних агоністів (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»).
Гіпокаліємія
Супутнє гіпокаліємічне лікування із застосуванням похідних метилксантину, стероїдів або не калійзберігаючих діуретиків може посилювати можливий гіпокаліємічний ефект бета2-адренергічних агоністів, тому умеклідиніум/вілантерол слід застосовувати з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Інші лікарські засоби для лікування ХОЗЛ
Хоча жодних традиційних in vivo досліджень взаємодії лікарських засобів не було проведено, інгаляційний засіб умеклідиніум/вілантерол застосовували одночасно з іншими лікарськими засобами проти ХОЗЛ, включаючи симпатоміметичні бронхолітики короткої дії та інгаляційні кортикостероїди, без клінічних проявів лікарської взаємодії.
Особливості застосування.
Астма
Умеклідиніум/вілантерол не слід застосовувати пацієнтам з астмою, оскільки цей лікарський засіб не досліджувався для цієї групи пацієнтів.
Парадоксальний бронхоспазм
Як і при застосуванні інших видів інгаляційної терапії, застосування умеклідиніуму/вілантеролу може призвести до парадоксального бронхоспазму, який може бути небезпечним для життя. Терапію умеклідиніумом/вілантеролом слід негайно припинити у разі розвитку парадоксального бронхоспазму та розпочати альтернативну терапію, якщо це потрібно.
Не для використання під час гострого стану
Умеклідиніум/вілантерол не показаний для лікування гострих епізодів бронхоспазму.
Погіршення перебігу захворювання
Підвищення частоти використання короткодіючих бронхолітиків для полегшення симптомів вказує на погіршення контролю. У разі погіршення перебігу ХОЗЛ на тлі лікування умеклідиніумом/вілантеролом необхідно повторно оцінити стан пацієнта і тактику лікування.
Вплив на серцево-судинну систему
Вплив на серцево-судинну систему, такий як порушення серцевого ритму, наприклад миготлива аритмія та тахікардія, можливий після введення антагоністів мускаринових рецепторів і симпатоміметиків, включаючи умеклідиніум/вілантерол. Пацієнти з клінічно значущим неконтрольованим серцево-судинним захворюванням були виключені з клінічних досліджень. Тому умеклідиніум/вілантерол слід призначати з обережністю пацієнтам з тяжким серцево-судинним захворюванням.
Антимускаринова активність
З огляду на антимускаринову активність умеклідиніум/вілантерол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із затримкою сечі або закритокутовою глаукомою.
Гіпокаліємія
Бета2-адренергічні агоністи можуть спричиняти значну гіпокаліємію у деяких пацієнтів, що може обумовити розвиток побічних реакцій з боку серцево-судинної системи. Зменшення калію в сироватці крові, як правило, є транзиторним.
Жодних клінічно значущих ефектів гіпокаліємії не спостерігалося у клінічних дослідженнях із застосуванням умеклідиніуму/вілантеролу у рекомендованій терапевтичній дозі. Слід проявляти обережність, коли умеклідиніум/вілантерол застосовують з іншими лікарськими засобами, які також мають потенціал розвитку гіпокаліємії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Гіперглікемія
Бета2-адренергічні агоністи можуть спричиняти транзиторну гіперглікемію у деяких пацієнтів.
Жодних клінічно значущих впливів на рівень глюкози в плазмі не спостерігалося у клінічних дослідженнях із застосуванням умеклідиніуму/вілантеролу у рекомендованій терапевтичній дозі. Після початку лікування умеклідиніумом/вілантеролом необхідно контролювати рівень глюкози в плазмі більш ретельно у пацієнтів, хворих на цукровий діабет.
Супутні захворювання
Умеклідиніум/вілантерол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із судомними розладами або з тиреотоксикозом, а також пацієнтам, які незвично реагують на бета2-адренергічні агоністи.
Допоміжні речовини
Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Наразі відсутні дані про застосування умеклідиніуму/вілантеролу вагітним жінкам.
Умеклідиніум/вілантерол слід застосовувати під час вагітності, тільки якщо очікувана користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.
Період годування груддю. Невідомо, чи потрапляє умеклідиніум або вілантерол у грудне молоко. Проте інші бета2-адренергічні агоністи виявляються у грудному молоці. Ризик для новонароджених/немовлят не можна виключати. Рішення має бути прийнято щодо припинення годування груддю або припинення терапії умеклідиніумом/вілантеролом з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини і користі терапії для жінки.
Фертильність
Відсутні дані про вплив умеклідиніуму/вілантеролу на репродуктивну функцію людини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Умеклідиніум/вілантерол не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та управляти іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дози
Дорослі
Рекомендована доза - одна інгаляція Аноро Елліпта 55/22 мкг один раз на добу.
Лікарський засіб Аноро Елліпта слід застосовувати один раз на добу в один і той же час кожного дня, щоб підтримувати розширення бронхів. Максимальна доза становить одну інгаляцію Аноро Елліпта 55/22 мкг один раз на добу.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Коригування дози не потрібно для пацієнтів віком понад 65 років.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Коригування дози не потрібно для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Коригування дози не потрібно для пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня. Не досліджувалося застосовування лікарського засобу Аноро Елліпта пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, тому його слід застосовувати з обережністю.
Діти
Лікарський засіб Аноро Елліпта не застосовували дітям (віком до 18 років) для лікування ХОЗЛ.
Спосіб застосування
Лікарський засіб Аноро Елліпта призначений тільки для інгаляцій.
Інструкція для застосування:
Інгалятор Елліпта містить попередньо розподілені дози і готовий до використання.
Інгалятор упакований у лоток, що містить вологопоглинаючий пакетик. Вологопоглинаючий пакетик слід викинути, його не можна їсти або вдихати. Пацієнта варто попередити, що лоток з інгалятором слід відкривати тоді, коли він буде готовий до інгаляції дози.
Інгалятор в лотку перебуває в положенні «закрито». Після відкриття лоток можна викинути. Дата кінцевого застосування інгалятора становить 6 тижнів з дати відкриття лотка. Дату кінцевого застосування слід вписати у спеціально відведеному місці, позначеному «Не використовувати після:». Не слід застосовувати інгалятор після дати кінцевого застосування.
Упаковка лікарського засобу Аноро Елліпта складається:
Інструкції з використання інгалятора (рис. 1)
1. Прочитати перед початком застосування
Якщо кришку інгалятора буде відкрито і закрито без інгаляції препарату, то дозу буде втрачено. Втрачена доза буде надійно зберігатися у інгаляторі, але вже не буде доступна для інгаляції.
Не можливо випадково прийняти надлишкову або подвійну дозу препарату за одну інгаляцію.
Лічильник доз Він показує, скільки доз препарату залишилося в інгаляторі. До застосування першої дози з інгалятора лічильник показує точно 30 доз. Він відраховує по 1 дозі в зворотному порядку, щоразу, як відкривається кришка. Коли залишається менше 10 доз, половина лічильника стає червоного кольору. Після використання останньої дози, половина лічильника доз забарвлена червоним і відображається число 0. Тепер інгалятор порожній. Якщо відкрити кришку після цього, то лічильник доз стане повністю червоним. |
Кришка Щоразу при відкритті ви готуєте одну дозу препарату |
Рис. 1
2. Як підготувати дозу
Не відкривайте кришку доки не будете готові прийняти дозу. Не струшуйте інгалятор.
Потягніть кришку вниз, доки не почуєте «клац» (рис. 2).
Тепер препарат готовий до інгаляції. Лічильник доз відраховує в зворотному порядку на 1, що підтверджує готовність.
Якщо після того, як ви почули «клац» лічильник доз не відрахував дозу в зворотному порядку, то інгалятор не працює. Необхідно звернутися з інгалятором в аптеку за порадою. У будь-якому випадку, трусити інгалятор не слід.
Рис. 2
3. Як виконати інгаляцію препарату
Утримуйте інгалятор на відстані від рота і зробіть видих настільки глибокий, наскільки це для вас комфортно.
Не видихайте в інгалятор.
Розмістіть мундштук між губами і щільно притисніть їх навколо мундштука (рис. 3).
Не перекривайте пальцями повітряні клапани.
Зробіть один довгий, рівний, глибокий вдих, після чого затримайте дихання якомога довше (щонайменше 3-4 секунди).
Вийміть інгалятор з рота.
Повільно і обережно видихніть.
Рис. 3
Навіть, при правильному використанні інгалятора Ви можете не відчути препарат або його смак.
4. Закрийте інгалятор
Якщо є необхідність в очистці мундштука, використовуйте суху тканину до закриття кришки.
Щоб накрити мундштук, поверніть кришку на місце, рухаючи її вверх до упору (рис. 4).
Рис. 4
Діти. Лікарський засіб Аноро Елліпта не застосовували дітям (віком до 18 років) для лікування ХОЗЛ.
Передозування.
Передозування умеклідиніумом/вілантеролом, ймовірно, матиме ознаки і симптоми, пов’язані з діями окремих компонентів, що узгоджуються з відомими побічними реакціями інгаляційних мускаринових антагоністів (наприклад, сухість у роті, порушення зорової акомодації та тахікардія) або реакціями, що спостерігалися при передозуванні іншими бета2-адренергічними агоністами (наприклад, аритмія, тремор, головний біль, посилене серцебиття, нудота, гіперглікемія та гіпокаліємія).
У разі передозування лікування пацієнта має бути симптоматичним з відповідним моніторингом у разі потреби.
Побічні реакції.
Огляд профілю безпеки
Найбільш часто зареєстрованою побічною реакцією при застосуванні умеклідиніуму/вілантеролу був назофарингіт (9%).
Табличний перелік побічних реакцій
Профіль безпеки лікарського засобу Аноро Елліпта ґрунтується на досвіді безпеки умеклідиніуму/вілантеролу та окремих компонентів на основі програми клінічних досліджень, що включала 6855 пацієнтів із ХОЗЛ та даних постмаркетингового спостереження. Програма клінічних досліджень включала 2354 пацієнти, які отримували умеклідиніум/вілантерол один раз на добу у клінічних дослідженнях на етапі фази 3 тривалістю 24 тижні і більше, з яких 1296 пацієнтів отримували рекомендовану дозу 55/22 мкг у 24-тижневому дослідженні, 832 пацієнти отримували високу дозу 113/22 мкг у 24-тижневому дослідженні і 226 пацієнтів отримували 113/22 мкг протягом 12-місячного дослідження.
Частота побічних реакцій, визначених у таблиці нижче, включає показники загального коефіцієнта захворюваності, що спостерігаються при об’єднанні п’яти 24-тижневих досліджень і 12-місячне дослідження безпеки.
Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:
дуже часто ³ 1/10;
часто ³ 1/100 та < 1/10;
нечасто ³ 1/1000 та < 1/100;
рідко ³ 1/10000 та < 1/1000;
дуже рідко < 1/10000;
невідомо (не можна визначити з наявних даних).
| Системи та органи | Небажана реакція | Частота |
| Інфекції та інвазії | Інфекція сечовивідних шляхів Синусит Назофарингіт Фарингіт Інфекція верхніх дихальних шляхів | Часто |
| Порушення з боку імунної системи | Реакції гіперчутливості, включаючи висип анафілаксію, ангіоневротичний набряк, кропив‘янку | Нечасто
Рідко |
| Порушення з боку нервової системи | Головний біль Тремор Дисгевзія | Часто Нечасто Нечасто |
| Порушення з боку психіки | Тривога | Нечасто |
| Порушення органів зору | Порушення чіткості зору Глаукома Підвищення внутрішньоочного тиску | Рідко Рідко Рідко |
| Порушення з боку серцево-судинної системи | Миготлива аритмія Суправентрикулярна тахікардія Ідіовентрикулярний ритм Тахікардія Суправентрикулярні екстрасистоли Посилене серцебиття | Нечасто |
| Порушення з боку органів дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння | Кашель Ротоглотковий біль Парадоксальний бронхоспазм Дисфонія | Часто Часто Рідко Рідко |
| Порушення з боку шлунково-кишкового тракту | Запор Сухість у роті | Часто |
| Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин | Висип | Нечасто |
| Порушення з боку скелетно-м’язової та сполучної тканини | Спазм м‘язів | Нечасто |
| Нирки та сечовидільна система | Затримка сечі Дизурія Обструкція вихідного отвору сечового міхура | Рідко Рідко Рідко |
Термін придатності. 2 роки.
Термін придатності після відкриття лотка – 6 тижнів.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи.
Застосовувати протягом 6 тижнів після відкриття лотка.
У спеціально відведеному місці пацієнту необхідно зазначити кінцеву дату, після якої інгалятор необхідно викинути. Дата має бути зазначена одразу ж після діставання інгалятора з лотка.
Упаковка. Порошок для інгаляцій, дозований, по 55 мкг/22 мкг/дозу, по 30 доз у порошковому інгаляторі № 1.
Інгалятор містить дві блістерні стрічки по 30 рівномірно розподілених чарунок, кожна з яких містить по 1 дозі кожної діючої речовини, що доставляються одночасно.
Пластиковий інгалятор зі світло-сірим корпусом, червоним ковпачком розпилювача та лічильником доз, упакований в лоток з фольги, що містить пакетик з вологопоглиначем з силікагелю. Лоток, запаяний відривною кришкою, разом з інструкцією для медичного застосування вміщено у картонну коробку.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед /Glaxo Operations UK Limited.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед, Прайорі Стріт, Веа, Хертфордшир, SG12 0DJ, Велика Британія/Glaxo Operations UK Limited, Priory Street, Ware, Hertfordshire, SG12 0DJ, United Kingdom.
