Побічні ефекти рабепразолу здебільшого незначні, помірні і швидко минають.
Інфекції та інвазії: інфекції, інтерстиціальна пневмонія.
Кров та лімфатична система: анемія, еритроцитопенія, панцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, лімфопенія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз та гемолітична анемія.
З боку імунної системи: висипання та сухість у роті, реакції гіперчутливості, включаючи шок, анафілактоїдні реакції, кропив’янку, набряк обличчя, артеріальну гіпотензію та диспное; гострі системні алергічні реакції, що зазвичай зникають після припинення лікування.
З боку метаболізму: анорексія, гіпомагніємія, гіпонатріємія.
Психічні розлади: безсоння, сонливість, збудження, знервованість, депресія, сплутаність свідомості, делірій, кома.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість у кінцівках, оніміння кінцівок, гіпестезія, астенія, зниження сили стискання, порушення мови, дезорієнтація,
З боку органів зору: розлади зору, збільшення внутрішньоочного тиску.
Судинні розлади: периферичні набряки, гіпертензія, пальпітація.
З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, риніт, бронхіт, синусит, глосит, ангіоневротичний набряк, бронхіальний спазм.
З боку травного тракту: діарея, блювання, нудота, абдомінальний біль, запор, метеоризм, диспепсія, висип та сухість у роті, відрижка, гастрит, стоматит, порушення смаку, відчуття переповнення та важкості у шлунку, кандидоз, ентерит, езофагіт, хейліт, печія, метеоризм, геморой.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: гепатит, фульмінантна форма гепатиту, порушення функції печінки, жовтяниця, печінкова енцефалопатія (у поодиноких випадках печінкова енцефалопатія спостерігалась у пацієнтів із цирозом печінки).
З боку шкіри та підшкірних тканин: висип, мультиформна еритема, еритема, бульозні реакції та гострі системні алергічні реакції, свербіж, пітливість, токсичний епідермальний некроз (ТЕН), синдром Стівенса – Джонсона.
З боку кістково-м’язової системи: неспецифічний біль/ біль у спині, міальгія, судоми ніг, артралгія, рабдоміоліз, перелом шийки стегна, зап’ястка або хребта.
З боку нирок та сечовивідної системи: гостра ниркова недостатність, інфекції сечовивідних шляхів, інтерстиціальний нефрит, рідко - тубулоінтерстиціальний нефрит (з можливим прогресуванням до ниркової недостатності).
З боку репродуктивної системи: гінекомастія, посилення ерекції.
Загальні розлади та місцеві реакції: астенія/слабкість, грипоподібний синдром, нездужання, біль у грудях, спині, гарячка, озноб, жар, спрага, алопеція, посилення потовиділення, зміни у місці введення.
Результати досліджень: збільшення рівня печінкових ферментів (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази), лактатдегидрогенази, гамма-глутамілтрансферази, лужної фосфатази, загального білірубіну, збільшення маси тіла, протеїнурія, збільшення рівня загального холестерину, тригліцеридів, азоту сечовини, підвищення рівня тироксинзв’язуючого глобуліну, креатинфосфокинази, сечової кислоти, підвищення рівня глюкози в сечі, гіперамоніємія.
Побічні реакції, які мають клінічне значення:
- Шок та анафілактичні реакції.
- Панцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз та гемолітична анемія.
- Фульмінантна форма гепатиту, порушення функції печінки, жовтяниця.
- Інтерстиціальна пневмонія.
- Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівена – Джонсона, мультиформна еритема.
- Гостра ниркова недостатність, інтерстиційний нефрит.
- Гіпонатріємія.
- Рабдоміоліз.
Побічні реакції, які мають клінічне значення та властиві інгібіторам протонної помпи:
- Порушення зору.
- Ангіоневротичний набряк, бронхіальний спазм.
- Сплутаність свідомості.
При появі вищезазначених побічних реакцій рекомендується припинити застосування рабепразолу.
Слід бути обережним, призначаючи лікування рабепразолом пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки.