Эстезифин крем 1% 15г

діюча речовина: нафтифіну гідрохлорид;

1 г крему містить нафтифіну гідрохлориду у перерахуванні на 100 % суху речовину 10 мг;

допоміжні речовини: ізопропілміристат,  спирт цетостеариловий, цетилпальмітат, сорбітанлаурат, полісорбат 60, спирт бензиловий, натрію гідроксид, вода очищена.

Крем.

Основні фізико-хімічні властивості: білий, м’який або трохи сирнистий блискучий крем з легким характерним запахом.

Протигрибкові засоби для застосування у дерматології. Код АТХ D01A E22.

Фармакодинаміка.

Естезифін – протигрибковий засіб класу аліламінів. Його активним інгредієнтом є нафтифіну гідрохлорид, механізм дії якого пов’язаний з інгібуванням дії ергостеролу.

Нафтифін активний щодо дерматофітів, таких як трихофітон, епідермофітон і мікроспорум, дріжджових (Candida), пліснявих (Aspergillus) та інших грибів (наприклад, Sporothrix Schenckii). Щодо дерматофітів і аспергіл нафтифін in vitro чинить фунгіцидну дію, щодо дріжджових грибів – проявляє фунгіцидну або фунгістатичну активність залежно від штаму мікроорганізму.

Естезифін – виявляє також антибактеріальну активність щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, які можуть спричиняти вторинні бактеріальні інфекції поряд з мікотичними ураженнями.

Крім того, Естезифін має протизапальні властивості, що сприяє швидкому усуненню симптомів запалення і свербежу.

Фармакокінетика.

Нафтифіну гідрохлорид швидко абсорбується та утворює стійкі протигрибкові концентрації у різних шарах шкіри. Приблизно 4 % нанесеної на шкіру дози абсорбується, тому системний вплив діючої речовини дуже низький. Тільки слідові кількості нафтифіну виявляються у плазмі крові та сечі. Діюча речовина майже повністю метаболізується; метаболіти не мають протигрибкової активності та виводяться з калом і сечею. Період напіввиведення становить            2 – 4 доби.

Місцеве лікування грибкових інфекцій, спричинених чутливими до нафтифіну патогенами:

– грибкові інфекції шкіри та шкірних складок;

– міжпальцеві мікози;

– грибкові інфекції нігтів (оніхомікози);

– шкірні кандидози;

– висівкоподібний лишай;

– запальні дерматомікози, що супроводжуються свербежем або без нього.

Підвищена чутливість до нафтифіну або до допоміжних речовин препарату. Препарат не можна наносити на ранову поверхню. Не застосовувати для лікування очей.

Не виявлено жодних випадків взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Гостре передозування при місцевому застосуванні нафтифіну не спостерігалося.

Системна інтоксикація при зовнішньому застосуванні препарату малоймовірна через те, що кількість діючої речовини, яка всмоктується через шкіру, незначна.

У разі випадкового проковтування препарату слід розпочати симптоматичне лікування.

Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, <1/10), нечасті (≥ 1/1000, < 1/100), поодинокі (≥ 1/10000, < 1/1000), рідкісні (< 1/10000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).

Загальні порушення: частота невідома – у поодиноких випадках можуть проявлятися місцеві реакції: сухість шкіри, почервоніння та відчуття печіння, еритема, свербіж, місцеве подразнення.

3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 15 г у тубі. По 1 тубі у пачці.