Слід уникати комбінації рупатадину з потужними інгібіторами CYP3A4, і з обережністю призначати з помірними інгібіторами CYP3A4.
Може знадобитися коригування дози чутливих субстратів CYP3A4 (наприклад, симвастатин, ловастатин) і субстратів CYP3A4 з вузьким терапевтичним індексом (наприклад циклоспорин, такролімус, сиролімус, еверолімус, цизаприд), оскільки рупатадин може підвищувати концентрацію цих препаратів у плазмі крові.
Вплив рупатадину в таблетках по 10 мг на функцію серця оцінювали в дослідженні Thorough QT/QTc у дорослих, в якому рупатадин у дозі, що перевищує терапевтичну в 10 разів, не впливав на ЕКГ і тим самим не спричиняв настороженості щодо кардіологічної безпеки. Однак рупатадин слід з обережністю призначати пацієнтам з подовженням інтервалу QT, пацієнтам з нескоригованою гіпокаліємією, пацієнтам зі стійкими проаритмичними станами, такими як клінічно значуща брадикардія, гостра ішемія міокарда.
Повідомляли про підвищення креатинфосфокінази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, а також про зміну показників функціональних печінкових проб як про нечасті побічні явища рупатадину в таблетках по 10 мг у дорослих.
Не рекомендований одночасний прийом рупатадину з грейпфрутовим соком.
Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю: через відсутність клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки не рекомендовано.
Діти: не була встановлена безпека та ефективність рупатадину у дітей віком до 2 років.
Цей лікарський засіб містить сахарин натрію, тому він може бути шкідливий для зубів. Пацієнтам з рідкими спадковими формами фруктозної непереносимості, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції або сахаразо-ізомальтазної недостатності не слід приймати цей препарат.
Лікарський засіб містить метилпарагідроксибензоат, що може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).
Цей препарат містить 200 мг пропіленгліколю в кожному мл.
Одночасне застосування з будь-яким субстратом для алкогольдегідрогенази, таким як етанол, може викликати побічні ефекти у дітей віком до 5 років.
Хоча було показано, що пропіленгліколь не викликає порушення репродуктивної функції або внутрішньоутробного розвитку у тварин або людини, він може потрапити у плід та був виявлений у молоці. Як наслідок, необхіднісь призначення пропіленгліколю вагітним або пацієнткам, що годують груддю слід розглядати в кожному конкретному випадку
Пацієнтам із порушенням функції нирок або печінки необхідний медичний нагляд, оскільки повідомлялося про різні побічні явища, пов'язані з пропіленгліколем, такі як порушення функції нирок (гострий тубулярний некроз), гостра ниркова недостатність та дисфункція печінки.
Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на 1 мл, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб застосовується дітям.
Вагітність
Дані про обмежену кількість (2) вагітностей, під час яких приймали рупатадин, вказують на відсутність побічних ефектів рупатадину на вагітність або здоров’я плода/новонародженої дитини. На даний час немає інших відповідних епідеміологічних даних. Дослідження на тваринах не виявляють прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, на перебіг пологів або на постнатальний розвиток. Як запобіжний захід рекомендується уникати застосування препарату у період вагітності.
Годування груддю
Рупатадин проникає у молоко тварин. Невідомо, чи проникає рупатадин у грудне молоко жінки. Рішення щодо припинення годування груддю або припинення/утримання від терапії рупатадином слід приймати, враховуючи користь від годування груддю для дитини та користь від лікування для матері.
Фертильність
Відсутні клінічні дані про вплив препарату на фертильність. Дослідження на тваринах показали значне зниження фертильності при рівнях впливу вище, ніж у людей при максимальній терапевтичній дозі.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Лікарський засіб застосовується дітям.
Рупатадин у дозі 10 мг не мав ніякого впливу на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами у проведених клінічних дослідженнях. Проте пацієнт повинен спочатку оцінити власну реакцію на лікування препаратом, перш ніж керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.